8-9 жовтня 2009 р. у місті Лодзь (Польща) відбулася ІІІ Міжнародна конференція «Історія-ментальність-ідентичність», організована спільними зусиллями Міжнародного (в основі – польсько-українського) дослідницького колективу «Історія-ментальність-ідентичність» (співголови – проф. Є. Матерніцький та проф. Л.О. Зашкільняк), Міждисциплінарною групою досліджень над історією традиції та історичних міфів (Лодзь), кафедрою історії історіографії Лодзинського університету та Лодзинським відділом Інституту національної пам‘яті.
Ця зустріч українських і польських вчених була вже третьою за порядком: ще 2007 р. була створена Міжнародна дослідницька група українських і польських гуманітаріїв, передусім істориків, яка взялася за розробку складної міждисциплінарної теми, присвяченої вивченню впливу історичних знань на формування суспільної свідомості та ментальності українського і польського народів. Її координаторами стали проф. Леонід Зашкільняк (Львів) і проф. Єжи Матерніцький (Жешув). Група збирається раз в рік, щоб презентувати і обговорити результати своїх досліджень й потім видати їх окремим томом. Попередні зустрічі відбулися в Жешові (2007), Познані (2008), за результатми яких опубліковано два томи розлогих студій.
Черговий раз учасники групи і запрошені особи зустрілися в Лодзі. Підзаголовною темою цієї, третьої поспіль зустрічі польських та українських гуманітаріїв було обрано міфи та стереотипи в історії Польщі та України ХІХ та ХХ століть. У роботі форуму взяло участь понад 40 учених, у тому числі 15 – з України. Географія учасників була доволі широкою: польські дослідники прибули з Варшави, Жешува, Познані, Гданська, Кєльц, Любліна, Катовіц, Щеціна, Вроцлава. Українські учасники конференції представляли наукові осередки Києва, Львова, Дрогобича, Івано-Франківська, Острога, Рівного, Полтави, Тернополя, Черкас, Кривого Рогу, Бердянську (деякі дослідники з України через різні причини не змогли прибути до Лодзі).
З привітальним словом до учасників конференції звернулися господарі форуму: декан історико-філософського факультету Лодзинського університету проф. З. Анусік та директор інституту історії цього навчального закладу проф. М. Нартоновіч-Кот, директор Лодзинського відділу Інституту національної пам‘яті М. Друзка, керівник Міждисциплінарної групи досліджень над історією традиції та історичних міфів проф. С. Питлас, а також завідувач кафедри історії історіографії Лодзинського університету проф. Р. Стобєцький.
Перше пленарне засідання відбулося у вигляді панелі на тему ролі міфу в сучасній гуманістиці з особливим акцентом на історичній науці. В якості головних диспутантів виступили – з української сторони проф. Л. Зашкільняк (Львів) та проф. В. Тельвак (Дрогобич), з польської – проф. Є.Матерніцький (Жешув), проф. В. Вжосек (Познань) та проф. С. Новіновський (Лодзь). Згодом, під вмілим керівництвом модератора засідання доктора Г. Маркєвіча (Лодзь), учасники конференції приєдналися до спільної дискусії.
Друге пленарне засідання, присвячене проблемам долання та творення міфів в історіографії, відбулося у звичному форматі заслуховування доповідей та їх подальшого обговорення. Було продискутовано виступи проф. А. Вєжбіцького (Варшава) «Міф Слов‘янщини в польській історіографії ХІХ століття», доц. І. Куцого (Тернопіль) «Польща в українській галицькій історіографії ХІХ століття: міф про цивілізаційну зраду слов‘янства», проф. В.Масненка (Черкаси) «Міфологізація образу Богдана Хмельницького в українській історичній думці та національній свідомості ХІХ-ХХ століття», проф. Р. Стобєцького (Лодзь) «Юзеф Пілсудській та його місце в національному імагінаріум поляків».
Далі дослідники розійшлися по секціях, де було розглянуто низку конкретних історіографічних проблем. На першій секції «Поляки та українці щодо культу національних героїв» було обговорено доповіді проф. І. Колесник (Київ) «Ідентичності Миколи Гоголя: міфи та реальність», проф. Е. Коко (Гданськ) «Образ русинів-українців у працях Францішка Равіти-Гавронського», доктор М. Сікорської-Ковальської (Лодзь) «Микола Ганкевич – герой двох народів», проф. Г. Вуйцик-Лаган (Кєльце) «Пілсудський та Україна на сторінках шкільних видань тридцятих років ХХ ст. Причинок до культу Маршалка», проф. З. Анусіка (Лодзь) «Феномен Івана Мазепи в польській історіографії ХІХ та ХХ століття».
На другій секції, названій «Між міфом, легендою та стереотипом», виступили проф. В. Пусь (Лодзь) «Міф промислової революції в польській історіографії», доктор М. Іваньська (Лодзь) «Місто та міський простір в свідомості жителів Лодзі зламу ХІХ-ХХ століть», канд. іст. наук Л. Лазурко (Дрогобич) «Інтелектуальне коло «Квартальника історичного» львівської доби: творення культу національних героїв», доктор К. Блаховська (Варшава) «Повернення до Матері»? – інтерпретація приєднання Галицької Русі до Корони в польській історіографії ХІХ ст.».
Другий конференційний день розпочало пленарне засідання, присвячене польсько-українським дискусіям довкола міфу українського козацтва. Дискусії розгорнулися довкола доповідей проф. А. Стемпніка (Люблін) «Міф козаччини в польській історіографії ХІХ та ХХ століть», доц. В. Яремчука (Острог) «Інтерпретація козацького міфу в українській радянській історіографії 50–80 рр. ХХ ст.», Ю. Волошина (Полтава) «Шляхетські ідеали в козацькому середовищі Лівобережної України 60-70 рр. XVIII ст.», доктор В. Юльковської (Познань) «Міф козаччини в інтерпретації Кароля Шайнохи, а також його творча рецепція в польській історіографії та літературі ХХ ст.», проф. В. Шандри (Київ) «Історія та влада на Правобережній Україні в ХІХ ст.: творення легітимаційних міфів», доктор Д. Мальчевської-Павелєц (Катовіце) «Ґенеза козаччини в синтезах історії Польщі доби ПНР».
Далі учасники конференції знову розійшлися по секціях. У першій були обговорені доповіді проф. М. Гошовської (Жешув) «Міф Матері Польки в історичних опрацюваннях ХІХ ст.», доц. В. Константинової (Бердянськ) «Свій» чи «чужий»: взаємні міфи і стереотипи в свідомості українського та польського населення Північного Приазов‘я (на підставі матеріалів історично-археографічних експедицій)», доц. Т. Цимбал (Кривий Ріг) «Міфи українських емігрантів як спосіб утримання зв‘язку з Батьківщиною», доц. К. Івангородського (Черкаси) «Радянський історіографічний міф про Люблінську унію як «загарбання України Польщею», доц. В. Педича (Івано-Франківськ) «Історія як міф: дискусії в українській галицькій історіографії 1918-1939 рр.».
У другій секції обговорення точилося довкола доповідей проф. С. Трояна (Рівне) «Найновіша польська історіографія про польсько-українське минуле», проф. А. Киридон (Київ) «Історична пам‘ять як травматичний розрив з минулим: проблемне поле сучасного історичного дискурсу», доктор А. Кавалєц (Жешув) «Національний заклад ім. Оссолінських – початок легенди», проф. П. Вайнгертнера (Лодзь) «Польщею керує законспірована мафія» – зі стереотипу масонства в Другій Річпосполитій», доктор Й. Пісулінської (Жешув) «Львівське історичне середовище міжвоєнного часу очима інших».
На останньому, пленарному засіданні конференції, названому «Для чого нам міфи та стереотипи?», дискусії розгорілися довкола доповідей проф. Б. Плонки-Сироки (Вроцлав) «Стереотипні риси польського романтичного політика – порівняльний аналіз», доктор М. Новак (Гданськ) «Митрополит Андрій Шептицький – міфи та реальність», доктор К. Полясік-Вжосек (Познань) «Етнографія/етнологія як свідчення етнічного стереотипу».
Під час обміну думками з приводу винесених на обговорення проблем було підкреслено їх недостатню розробленість у сучасній польській та українській історіографії, потребу їх міждисциплінарного опрацювання за участю представників багатьох галузей гуманітарного знання. Було вирішено, що наступну четверту Міжнародну конференцію гоститиме Львівський національний університет імені Івана Франка та Інститут українознавства ім.. І. Крип’якевича НАН України. Вона буде присвячена обговоренню цікавої проблеми політики історичної пам‘яті в українському та польському суспільствах ХІХ-ХХ ст. Українські учасники Міжнародної конференції повезли із собою приємні враження про організацію форуму та обмін думками з польськими колегами.
|
Проф. Рафал Стобєцький відкрив конференцію
|
