Третя міжнародна наукова конференція з історії археології

2015-10-20

15–16 жовтня у Львові відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція археології: міжособистісні і інституціональні комунікації” організована спільними зусиллями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту археології НАН України, Спілки археологів України. 

Участь у роботі конференції взяли понад 30 дослідників з України (Львів, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Кіровоград, Чернігів) та Польщі (Варшава, Краків). 

Зачитувались і дискутувались реферати, присвячені проблемам різних форм комунікації у науковому співтоваристві від ХІХ ст. до сьогодення. Зокрема, листування між науковцями, формальні й неформальні шляхи передачі досвіду і знань від учителів до учнів, комплексні інтердисциплінарні експедиції та наукові форуми як форми взаємодії і простір для налагодження контактів, різноманітні вияви апробації археологічних студій, публікації у фахових, науково-популярних, громадсько-політичних виданнях, різновекторні формальні й неформальні, постійні й тимчасові форми організації археологічної науки (з’їзди, семінари, виставки, навчальні гуртки тощо), гендерні аспекти розвитку археологічної спільноти, проблеми різночитань та неузгодженості археологічної термінології як вияв недостатньої дієвості комунікацій між національними науковими співтовариствами, багатогранність постатей археологів та їхні інтелектуальні мережі комунікацій у професійному і особистому колах.

Окрім результативної роботи під час засідань, учасники конференції мали змогу спілкуватися, а від так створювати нові наукові контакти, під час екскурсій – Археологічним музеєм Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича (пояснення надавав Руслан Коропецький), Музеєм історії релігій та історичним центром міста Львова (екскурсію проводив Микола Бандрівський).

Продовження традиції конференцій (перші дві відбулися в Києві у 2010 та 2012 рр.), пожвавлення наукового діалогу, розширення тематики доповідей засвідчують, що історія археології як дослідницький напрямок набула своєї самостійності в України, продовжує розвиватися та інтегруватися у європейське наукове співтовариство.

Організатори конференції сподіваються, що подальша співпраця науково-дослідних, культурно-освітніх, громадських інституцій сприятиме поступу історії археології в Україні та створенню чергових комунікативних майданчиків на зразок реалізованої міжнародної наукової конференції.

Програма:



Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми