У Китаї відбувається ХХІІ Міжнародний конгрес істориків

2015-08-25

Повідомлення про початок роботи Конгресу безпосередньо з Китаю надіслала українська учасниця форуму професор Поліна Вербицька:

“23-29 серпня 2015 року Міжнародний конгрес історичних наук вперше відбувається в Азії, у м.Цзинань (провінція Шандунь, Китай). 

Головними організаторами конференції є Асоціація китайських істориків, Міжнародний комітет історичних наук, Шандуньський університет. Загальне число учасників Конгресу  - понад 2000, з них  третина – представники Китаю, а також близько 900 науковців, що представляють 88 країн світу.

Впродовж тижневого перебування у Китаї історики різних країн мають нагоду не лише ознайомитися із розвитком історичної науки та науковими дослідженнями, але й пізнати історію та культуру Китаю. Як зазначив у своїй промові Жанг Хайпенг (Zhang Haipeng), президент Асоціації китайських істориків, “ми віримо, що Конгрес у Цзинані поглибить наше розуміння історії і стане важливим чинником у процесі інтернаціоналізації історичних наук”.

Найбільший успіх міжнародної конференції істориків, на думку Мар'ятти Гієтали (Marjatta Hietala), Президента Міжнародного комітету історичних наук, полягає у зустрічі істориків із різних континентів і країн з метою обговорення інноваційних тем, нових методологічних і тематичних підходів, здійсненні порівняльного аналізу.

Головними темами Конгресу у Цзинані є наступні: Китай з глобальної перспективи; історизація емоцій; революції у світовій історії; порівняння і зв’язки; інформаційні технології в історії тощо. Не лише політична історія та історія війн, але й історія культури, повсякденного життя широко представлені на Конгресі.

Як зазначила у своїй промові Мар'ятта Гієтала, Конгрес має на меті відповісти на два важливих виклики майбутнього:

  1. Що трапиться з професійними істориками в майбутньому, в умовах конкуренції з іншими науками? Нелегко представити доцільність історичних досліджень для економіки.  Тому важливою є ефективна співпраця істориків із представниками гуманітарних наук, культурологічних студій, суспільних наук та музейними спеціалістами. 
  2. Роль медіа є важливим викликом для професійних істориків. Академічні дослідження конкурують із популярними презентаціями, фільмами, відео, телевізійними програмами, створеними непрофесійними істориками. Фільми, документи, дискусійні форуми в Інтернеті мають більший вплив на формування історичних уявлень, аніж наукові статті, книжки та публікації. Тому співпраця із непрофесійними істориками, представлення наукових досліджень ширшій аудиторії є надзвичайно важливими.  

У Конгресі бере активну участь українська делегація – офіційний представник Українського національного комітету істориків - Олексій Толочко (Інститут історії України НАН України), Поліна Вербицька (Національний університет «Львівська політехніка», Асоціація викладачів історії «Нова доба»), Наталя Самойленко (Полтавський національний технічний університет ім.Ю.Кондратюка), Алла Ковальова (м.Луганськ), Зоряна Мельник (докторант Європейського університетського інституту в Флоренції, випускниця УКУ), Любов Жванко (Харківcький національний університет міського господарства ім.О.Бекетова), а також директор Канадського інституту українських студій (м.Едмонтон) Володимир Кравченко”.

Український національний комітет істориків та Інститут історії України НАН України найближчим часом видадуть окремою брошурою доповіді українських істориків, виголошені на конгресі, та головніші матеріали всесвітнього історичного форуму.



Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».


2024-04-15
11 квітня 2024 р. відбувся черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований цього разу спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».

Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми