XIV конференція "Археологія заходу України”

2017-05-17

17–19 травня 2017 р. у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України пройшла чергова XIV Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України (до 125-річчя Ярослава Пастернака)”.

Конференція проводилася за фінансової підтримки Львівської міської ради в рамках проекту “Львів науковий”, який координує ЛКП “Агенція з підготовки подій”.

Такі травневі зібрання вже стали доброю традицією для археологів. Цього року до Львова приїхали вчені з України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Ужгород, Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Борщів), Польщі (Жешів, Краків, Варшава, Люблін, Сянок, Познань, Вроцлав), Білорусі (Мінськ), Чехії (Брно), Словаччини (Лєвоча), Литви (Клайпеда), Росії (Санкт-Петербург), Австрії (Відень). 

Загалом у роботі наукового форуму взяли участь близько 100 учасників.

Конференцію відкрив директор Інституту професор Микола Литвин, який привітав учасників конференції і побажав плідної роботи та жвавих дискусій. 

Від Львівської міської ради учасників конференції привітала начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець, яка розповіла про свою участь у польових археологічних дослідженнях і наголосила на важливості наукових конференцій як платформи для наукових комунікацій.

XIV конференція "Археологія заходу України”

За два дні пленарних і секційних засідань заслухано понад 70 цікавих доповідей, які охопили практично всі історичні періоди – від палеоліту до пізнього середньовіччя, а також історію археологічних досліджень на теренах України і сусідніх країн. 

Усі доповіді науковців супроводжувалися захоплюючими презентаціями матеріалів, цікавими питаннями та насиченими дискусіями.

Третій день конференції археологи провели у звичному для себе середовищі – на архітектурно-археологічних пам’ятках. Цього року маршрут наукової екскурсії пролягав через Волинь, а саме через Володимир-Волинський і Зимне. Захоплюючу екскурсію музеєм і пам’ятками Володимира-Волинського провів науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею Богдан Янович. До організації екскурсії у Володимирі-Волинському і Зимному долучився також Державний історико-культурний заповідник “Стародавній Володимир”.

Виїзне засідання завершилося обідом у польових умовах у затишній колибі біля озера Лісне, за сприяння в організації якого висловлюємо глибоку вдячність директору Державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” п. Володимиру Пикалюку та нашому колезі, заступнику директора Державного заповідника у місті Луцьк Віктору Баюку.

Програма конференції:




Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Модернізм в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття: пам’ять, коди, практики: монографія