Іванна Черчович про повсякдення жіночої домашньої служби у Галичині зламу ХІХ-ХХ ст.

31 серпня 2017 року відбувся черговий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України.

Іванна Черчович, кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту, заступниця голови Ради молодих вчених, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, запропонувала до обговорення тему:

Життя без дому: практики повсякдення жіночої домашньої служби у Галичині зламу ХІХ-ХХ ст.

Серед пропозицій на ринку праці для жінок у кінці ХІХ ст. робота на службі була однією з найбільш популярних. Таку обставину, однак, не пов’язували з особливим престижем. Службу часто трактували як тимчасову, що з огляду на конкретні обставини життя була або засобом для досягнення мети, – до прикладу у випадку неодружених дівчат, які за її посередництвом складати гроші на придане чи самостійно себе забезпечували, – або ж результатом економічної скрути, відсутності інших засобів до існування. Нерідко тимчасовість такого заробітку виявлялася примарною, і за відсутності альтернативи служба надовго ставала актуальною. Зазвичай робота служниці передбачала проживання жінки у домі своїх роботодавців і зобов’язувала її підлаштовуватися під ритм, правила і звички життя у ньому. Спільний побут, який міг тривати роками, робив служницю частиною життя дому, при цьому майже ніколи не ставав домом для неї. Примарність такої можливості випливала з цілого комплексу маркерів, якими позначали її місце, статус у домі, моделі прийнятного у поведінці з господарями і поза ним.

У доповіді, на основі матеріалів родинного листування тогочасної української інтеліґенції, спогадів, щоденників та преси, прелеґентка намагалася зобразити найбільш видимі аспекти життя жінок-служниць у Галичині періоду fin de siècle.