XV Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України (до 100-річчя від дня народження Олександра Черниша)”

2018-05-22
16–18 травня 2018 р. у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України пройшла щорічна XV Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України (до 100-річчя Олександра Черниша)”, присвячена 100-річчю від дня народження Олександра Черниша (1918–1993), доктора історичних наук, професора, українського археолога-палеолітознавця зі світовим іменем, представника Комісії з палеолітичного житлобудування при Асоціації з вивчення доісторії ЮНЕСКО, члена Комісії з вивчення четвертинного періоду (INQUA), дослідника найдавніших всесвітньовідомих поселень людини над Дністром. Чверть століття О. Черниш очолював відділ археології Інституту; вчений уперше в світовій практиці відкрив рештки мустьєрських жител із кісток великих викопних тварин на стоянці Молодове І, розкопав еталонну багатошарову стоянку Молодове V, в якій комплексно дослідив до глибини 10–12 м більше 20 культурних шарів, які охоплюють період від понад 60 до 10 тис. років, яким немає подібних ні на одному континенті. Усі знахідки зберігаються в експозиції і фондах Археологічного музею нашого Інституту.
Такі травневі зібрання вже стали доброю традицією для археологів. Цього року до Львова приїхали вчені з України (Київ, Львів, Одеса, Житомир, Ужгород, Луцьк, Івано-Франківськ, Тернопіль, Борщів), Польщі (Жешів, Краків, Варшава, Люблін, Сянок, Познань, Вроцлав), Білорусі (Мінськ), Чехії (Брно), Словаччини (Лєвоча, Кошіце).
Загалом у роботі наукового форуму взяли участь понад 70 учасників.
Конференцію відкрив заступник директора Інституту Любомир Хахула, який у вітальному слові наголосив на здобутках львівської археології і побажав плідної роботи та жвавих дискусій.

XV Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України (до 100-річчя від дня народження Олександра Черниша)”

За два дні пленарних і секційних засідань заслухано понад 60 цікавих доповідей, які охопили практично всі історичні періоди – від палеоліту до пізнього середньовіччя, а також історію археологічних досліджень на теренах України і сусідніх країн. Цілий блок доповідей присвячено ролі особистості в історії та археології.
Усі доповіді науковців супроводжувалися захоплюючими презентаціями матеріалів, цікавими питаннями та насиченими дискусіями.
Третій день конференції археологи провели у звичному для себе середовищі – на архітектурно-археологічних пам’ятках. Цього року маршрут наукової екскурсії пролягав через Волинь, а саме через Городище і Луцьк. Захоплюючу екскурсію Луцьким замком та підземеллями провів заступник директора Державного заповідника у місті Луцьк Віктор Баюк.
Виїзне засідання завершилося обідом у польових умовах у затишній колибі Музею історії сільського господарства Волині, що знаходиться у с. Рокині за 12 км від Луцька.
За сприяння в організації конференції висловлюємо глибоку вдячність директору представництва «Польської академії наук в Києві» професору Генрику Собчуку та Адміністрації Державного заповідника у місті Луцьк.


Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».


2024-04-15
11 квітня 2024 р. відбувся черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований цього разу спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».

Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми