Відбувся семінар «Таємнича муза Франца Ксавера Моцарта. Візуальні джерела до реконструкції творчої біографії»

2018-06-08

6 червня 2018 р. у приміщенні Львівського музею історії релігії відбувся семінар організований відділом нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України спільно з Львівським музеєм історії релігії . Із доповіддю «Таємнича муза Франца Ксавера Моцарта. Візуальні джерела до реконструкції творчої біографії» виступила кандидат мистецтвознавства, докторантка Інституту народознавства НАН України Мар’яна Левицька.

Доповідачка розкрила особливу сторінку з історії Львова, пов’язану зі становленням музичної культури міста, а саме, перебування у Львові Франца-Ксавера Моцарта та діяльності організованого ним першого в місті публічного музичного товариства для аматорів співу – “Хору Святої Цецилії” (1826 р.).


Семінар відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАНУ

Для реконструкції інтимної біографії «львівського»Моцарта дослідниця використала візуальні (графічні і малярські) джерела. Життєпис і творчість Франца Ксавера вивчені досить ґрунтовно, проте постать Йозефіни Бароні фон Кавалькабо, яка була його музою і коханням усього життя, залишалася на маргінесі уваги істориків.

Особливе значення для дослідження мали два рукописні джерела: щоденник музичних гастролей, писаний Францом-Ксавером особисто у 1819-1821 рр. та альбом (Stammbuch) композитора за 1819-1843 рр. На підставі цих джерел і матеріалів преси М. Левицькій вдалося віднайти кілька зображень Йозефіни та документальні рисунки із гастрольного турне Ф.К.Моцарта 1819-1821 рр. 

Романтичні стосунки композитора і його покровительки тривали понад 30 років: коли родина Л.Бароні покидала Львів у 1838 р. Ф.К.Моцарт виїхав до Відня разом із ними. Останні роки життя Моцарта у Відні були досить насичені: він мав фортепіанні концерти, диригував, компонував музику. Поруч було все, що він любив – кохана жінка, вдячні учениці, вишукане товариство, але погіршувався стан здоров’я: 29 липня 1844 р. Моцарта-молодшого не стало. Його вірна Йозефіна була з ним до останніх хвилин життя, їй він заповів усе своє майно. Вона пережила його на 16 років, у 1847 р. втратила і чоловіка, останні роки доживала у Граці, де й похована (1860 р.). Усі речі Моцарта, окрім їхніх приватних листів, вона передала Моцартеуму.

Завдяки образотворчим та наративним джерелам дослідниці вдалось зазирнути “за лаштунки” приватного життя музиканта, показати тогочасне музичне середовище у камерній перспективі, реконструювати образ легендарної Йозефіни, без якої особисте і творче життя львівського Моцарта могло бути зовсім іншим…



Читайте також:

2018-07-23
22 липня 2018 року наукові співробітники Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відвідали Звенигород і взяли учать у відкритті виставки «Стольний град Звенигород – повернення із небуття».

2018-07-17
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України висловлює співчуття в. о. завідувача відділу археології, докторові історичних наук Миколі Стефановичу Бандрівському з приводу втрати Матері.

2018-07-06
3 липня 2018 року відбулися Наукові читання імені академіка Івана Крип’якевича

Оголошення:

Науковий семінар Юлії Шустової

«Українськi кириличнi Букварi XVI-XVIII ст. у збiрцi Науково-дослiдного вiддiлу рiдкiсних книг Росiйської державної бiблiотеки»
21 серпня 2018 р.; 11:00; Львівський музей історії релігії

Видання:

Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор