Відійшла у вічність Наталія Хобзей

2018-08-21

21 серпня 2018 р. відійшла у вічність завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, мудра і добра людина Наталія Хобзей.

Наталія Хобзей

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України із глибоким сумом сприйняв раптову звістку про передчасний відхід у вічність відомого українського філолога, випускниці філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувача відділу української мови Інституту Наталії Василівни Хобзей.

Наталія Хобзей – досвідчений учитель, мудрий наставник. Із-поміж наукових зацікавлень дослідниці – проблема семантики дієслів, зокрема – “Динаміка змін семантики дієслівних префіксів у говірках південно-західного наріччя”. Її науковим студіям притаманний високий професійний рівень, новизна, цікаві аспекти досліджень і виважені висновки, її наукові ідеї мають безперечну підтримку в міжнародних наукових колах.

Знаний діалектолог, лексикограф, лексиколог, етнолінгвіст, авторка фундаментальних словників-лексиконів і понад 100 наукових праць, опублікованих в Україні та поза її межами, засновник та відповідальний редактор наукового збірника “Діалектологічні студії”, серійного видання “Діалектологічна скриня”, голова редакційної колегії збірників серії “Історія мови”, член редколегії журналу “Міфологія і фольклор”. Голова і “душа” Мовознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка.

Чимало наукових проектів Наталії Василівни пов’язано з Гуцульщиною: співавторка короткого словника “Гуцульські говірки” (1997), відповідальний редактор праць “Скарби гуцульського говору” (2008): “Березови́” (Миколи Неґрича) та “Росішка” (Миколи Грицака), а також автор ідеї і співавторка словника “Гуцульські світи. Лексикон” (2013). Ще одна незаперечна любов Наталії – рідний Львів. “Лексикон львівський поважно і на жарт” – найкраща книга форуму-видавців 2009 р., яка витримала вже три видання; словник, який можна і хочеться перечитувати, перестрибуючи в різні періоди історії Львова, знайомлячись із відомими і не зовсім львів’янами та занурюючись в оксамит львівського мовлення.

Науковець – член етнолінгвістичної та діалектологічної комісій Міжнародного комітету славістів, член редколегії серійних видань “Gwary dziś” (Познань, Польща), “Studia Łomżyńskie” (Ломжа, Польща). Завдяки дослідниці відділ української мови має багато друзів-науковців із різних куточків України, Польщі, Словаччини, Угорщини, Австрії, США, Німеччини, Болгарії, Росії, Білорусі.

Вічна і світла їй пам’ять!

Парастас відбудеться
у середу, 22 серпня, о 19:00 у Каплиці Різдва Хрестителя Господнього Іоана, м. Львів, вул. Пекарська, 52.

Похорон відбудеться
у четвер, 23 серпня, о 14:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, м. Львів, вул. Театральна, 11.

Адміністрація



Читайте також:

2018-09-17

Вчена рада та науковий колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вважають неприпустимим у сьогоднішній об’єднаній Європейській спільноті розв’язане певними силами в правлячих колах нинішньої Польщі цькування громадянина Польщі, відомого українського історика, одного з найактивніших представників української громади в Польщі, Голови Українського товариства в Любліні, доктора Григорія Купріяновича під приводом видуманого “злочину”, який доктор Г. Купріянович нібито  мав вчинити під час траурних урочистостей – відзначення пам’яті жертв знищеного бойовими силами Польської підпільної держави українського села Сагринь на Холмщині в 1944 р. – за участі Президента України Петра Порошенка.


2018-09-10
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України висловлює співчуття Олені Лукачук у зв’язку із втратою Матері.

2018-08-30
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича висловлює співчуття Леонідові Зашкільняку у зв’язку із втратою дружини.

Оголошення:

Захист дисертацій Л.М.Овчаренко та О.М.Грималюк

27 вересня 2018 року о 15.00 та 17.00 відбудуться захисти докторської дисертації Людмили Овчаренко “Гончарне шкільництво як визначальний фактор творчого розвитку українського традиційного гончарства (1894–1941)” та кандидатської дисертації Оксани Грималюк “Благодійність Православної церкви у Волинській губернії кінця XVIII – початку ХХ ст.”.


Видання:

Василь Горинь. Відслонення Шашкевичіани