Відійшла у вічність Наталія Хобзей

2018-08-21

21 серпня 2018 р. відійшла у вічність завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, мудра і добра людина Наталія Хобзей.

Наталія Хобзей

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України із глибоким сумом сприйняв раптову звістку про передчасний відхід у вічність відомого українського філолога, випускниці філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувача відділу української мови Інституту Наталії Василівни Хобзей.

Наталія Хобзей – досвідчений учитель, мудрий наставник. Із-поміж наукових зацікавлень дослідниці – проблема семантики дієслів, зокрема – “Динаміка змін семантики дієслівних префіксів у говірках південно-західного наріччя”. Її науковим студіям притаманний високий професійний рівень, новизна, цікаві аспекти досліджень і виважені висновки, її наукові ідеї мають безперечну підтримку в міжнародних наукових колах.

Знаний діалектолог, лексикограф, лексиколог, етнолінгвіст, авторка фундаментальних словників-лексиконів і понад 100 наукових праць, опублікованих в Україні та поза її межами, засновник та відповідальний редактор наукового збірника “Діалектологічні студії”, серійного видання “Діалектологічна скриня”, голова редакційної колегії збірників серії “Історія мови”, член редколегії журналу “Міфологія і фольклор”. Голова і “душа” Мовознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка.

Чимало наукових проектів Наталії Василівни пов’язано з Гуцульщиною: співавторка короткого словника “Гуцульські говірки” (1997), відповідальний редактор праць “Скарби гуцульського говору” (2008): “Березови́” (Миколи Неґрича) та “Росішка” (Миколи Грицака), а також автор ідеї і співавторка словника “Гуцульські світи. Лексикон” (2013). Ще одна незаперечна любов Наталії – рідний Львів. “Лексикон львівський поважно і на жарт” – найкраща книга форуму-видавців 2009 р., яка витримала вже три видання; словник, який можна і хочеться перечитувати, перестрибуючи в різні періоди історії Львова, знайомлячись із відомими і не зовсім львів’янами та занурюючись в оксамит львівського мовлення.

Науковець – член етнолінгвістичної та діалектологічної комісій Міжнародного комітету славістів, член редколегії серійних видань “Gwary dziś” (Познань, Польща), “Studia Łomżyńskie” (Ломжа, Польща). Завдяки дослідниці відділ української мови має багато друзів-науковців із різних куточків України, Польщі, Словаччини, Угорщини, Австрії, США, Німеччини, Болгарії, Росії, Білорусі.

Вічна і світла їй пам’ять!

Парастас відбудеться
у середу, 22 серпня, о 19:00 у Каплиці Різдва Хрестителя Господнього Іоана, м. Львів, вул. Пекарська, 52.

Похорон відбудеться
у четвер, 23 серпня, о 14:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, м. Львів, вул. Театральна, 11.

Адміністрація



Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми