Заява щодо ситуації навколо Григорія Купріяновича

2018-09-17

Вчена рада та науковий колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вважають неприпустимим у сьогоднішній об’єднаній Європейській спільноті розв’язане певними силами в правлячих колах нинішньої Польщі цькування громадянина Польщі, відомого українського історика, одного з найактивніших представників української громади в Польщі, Голови Українського товариства в Любліні, доктора Григорія Купріяновича під приводом видуманого “злочину”, який доктор Г. Купріянович нібито  мав вчинити під час траурних урочистостей – відзначення пам’яті жертв знищеного бойовими силами Польської підпільної держави українського села Сагринь на Холмщині в 1944 р. – за участі Президента України Петра Порошенка.

Як повідомлялося в пресі, між польською та українською стороною були певні контакти з приводу чергової річниці знаних волинських подій 1943 р. задля нібито прийнятного для обох сторін уникнення чергового загострення стосунків. Проте у Варшаві здобули перемогу  прихильники гасла “szczerbić Szczerbiеc o Bramę Złotą”. Унаслідок цього Президент Польщі поїхав на Волинь, а Президент України прибув до Польщі відзначити пам’ять українських жертв Сагриня та навколишніх сіл. Видається, для певних кіл у Польщі такий крок української сторони виявився “не зовсім очікуваним”. Оскільки “болісно” реагувати на нього у Варшаві не надто випадало, “від імені і за дорученням” делеговано виступити люблінського воєводу Пшемислава Чарнека, який обізвав учасників траурних заходів пам’яті українських мучеників Сагриня, прибулих вшанувати безневинно замордованих предків, “українськими націоналістами”. Одним із таких “українських націоналістів” – нагадаємо – в очах воєводи мав бути чинний Президент Української держави. Однак така ганебна для практики міждержавних стосунків поведінка одного з високих регіональних урядовців у нинішній Польській державі, як видається, є не тільки допустимою, а й прийнятною…

Об’єктом особливої уваги воєводи став доктор Г. Купріянович, який виступив з промовою на траурних урочистостях у Сагрині – не без відома Варшави. Воєвода «приписав» докторові Г. Купріяновичу “однозначне”, на його думку, порівняння подій на Волині й у Сагрині та навколишніх селах і, блюзнірськи маніпулюючи “статистикою загиблих” (у нинішній Польщі це вже не 350 тис., як було ще зовсім недавно, а 130 тис.) “з кількомастами особами, які загинули в Сагрині”, побачив у цьому пожаданий “злочин”, хоча ніякої “дикості порівняння”, звісно, не було. «Дикості» допустився, власне, воєвода.

“Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це ганебно”, – зазначив у Сагрині Президент П. Порошенко. Особливо ганебно, коли до цього причетний  високий урядовець державної адміністрації, габілітований доктор права та в недавньому житті ад’юнкт кафедри конституційного і канонічного права Люблінського Католицького Університету імені Папи Івана Павла II.

На нашу думку,  поведінка воєводи суперечить також і професійній  науковій етиці, несумісна вона і зі статусом науковця, підриває основи, на яких століттями будувалося європейське наукове середовище. Тому звертаємося до широкої наукової спільноти із закликом дати належну оцінку принаймні «дивним» крокам воєводи-правника. Невипадково, мабуть, люблінський ІПН відхилив позов воєводи проти доктора Г. Купріяновича, і довелося поспішно відшукати “згідливішого” прокурора на провінції…

Ганебна провокаційна метушня навколо доктора Г. Купріяновича затіяна з єдиною метою – розпалити потрібну певним силам у нинішній Польщі побутову антиукраїнську істерію, яку, очевидно, замовлено ззовні, як це нерідко виявляється в особливо активних на цьому полі сусідів України. Саме так зазначені потуги сприймає й більшість думаючих представників польського суспільства, які слушно вбачають у діях воєводи Чарнека, його покровителів та «іже з ними» чергову ганебну сторінку нинішньої польської історії.

 

Директор Інституту, доктор історичних наук І.Я.Соляр

Завідувач відділу історії середніх віків, доктор історичних наук В.С.Александрович

Вчений секретар інституту, кандидат історичних наук О.І.Муравський




Читайте також:

2018-11-30

Затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантних посад завідувачів відділів


2018-11-23
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича оголошує конкурс на заміщення вакантних посад старшого та молодшого наукових співробітників

2018-11-21
19 листопада 2018 р. у Львівському оперному театрі відбулась Урочиста академія на честь 100-річчя НАН України, на якій в.о. завідувачу відділу новітньої історії доктору  історичних наук Іванові Патеру вручено Почесну грамоту Львівської облдержадміністрації.

Оголошення:

Видання:

Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор