Ольга Гуль про Львів у XVI столітті

2019-01-29
29 січня 2019 р. у прекрасному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені І. Франка відбувся черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича. Цього разу доповідачкою була кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця відділу історії середніх віків Ольга Гуль, яка представила доповідь "Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь" і водночас презентувала свою однойменну монографію, яка лише нещодавно побачила світ. 

Свою доповідь Ольга Гуль розпочала з детальної характеристики стану розвитку міста у XVI ст. Населення Львова у 1583 р. становило 14-14,5 тис. мешканців (“місто у мурах”, передмістя, міські села). Особа, що хотіла отримати міське громадянство мала відповідати ряду вимог: бути християнином, законнонародженою та повнолітньою, бути власником нерухомості у середмісті, а також сплатити внески до міської казни та купити зброю для арсеналу міста. Окрім того, ця особа була зобов’язана оселитись у Львові разом із сім’єю. Громадянами (cives) були близько 25% осіб, а мешканцями (incolea) – 75 %. У XVI ст. міське громадянство прийняли 160 українців (12,95%) та 25 вірмен (1,77%). Саме ж місто сформували чотири “нації”: католицька (німці, поляки, італійці, англійці), православна (українці, греки), вірменська та єврейська.

Міське населення працювало у торгівлі, сфері послуг (разом 75%) та займалось ремеслами (25%).

Органами управління містом була рада (6, згодом 12 осіб на чолі бурмістром) та лава (11 лавників та війт). У місті діяли різноманітні канцелярські уряди, зокрема писар, синдик, тлумач, нічний бурмістр та інші). 

У XVI ст. у Львові відбулось два великих конфлікти між львів’янами та органами влади. До загальних причин цих виступів Ольга Гуль відносить: зміну геополітичної ситуації, поширення гуманістичних ідей, звістки про виступи в інших містах Корони Польської (Гданськ 1517 р., Познань 1518 р., Люблін 1518 р.), олігархічні тенденції у середовищі органів влади міста. Перший із конфліктів спалахнув у 1519 р. Приводом стали фінансові зловживання членів ради під час купівлі сіл Сихова та Зубри. Спершу міщани перешкодили проведенню нових виборів до ради, а згодом добились рішення королівської судової комісії щодо запровадження нового порядку управління містом. Зокрема, збільшено кількість радників до 12 (6 “урядуючих” та 6 “старих” райців), королівського бурмістра у Львові обирав староста, а також запроваджено уряд лонгера, що слідкував за фінансами міста. У 1576-1577 рр. вибухнув черговий конфлікт, для якого, за словами доповідачки, було декілька причин: порушення процедури виборів, фінансові зловживання членів ради, недопущення львів’ян до контролю за міськими рахунками, а також збільшення податків. Виступ львів’ян очолили шестеро осіб: Ян Зайдліч, Ян Ґаншорн, Якуб Сошка, Ян Нєдвєдзь, Ян Ожешек та Ян Шольчік. Міщани знову скаржились на використання райцями Сихова і Зубри як приватних маєтків радників, села Кульпарків, Малехів та Брюховичі не використовувались на користь міста. Також у середовищі міських органів влади набув поширення непотизм. Рішенням короля Польщі село Сихів залишено у вічному користуванні райців, рада мусила щорічно звітувати перед комісією “десяти мужів”, утворено колегію “сорока мужів”(контролювала фінансову діяльність ради), райцям заборонено накладати податки без згоди громадян.

Тема семінару зацікавила не лише молодих вчених нашого Інституту, але й науковців з інших установ Львова, екскурсоводів і загалом шанувальників історії нашого міста. Відтак, після розповіді Ольги відбулась жвава дискусія з аудиторією, доповідачка відповідала на запитання присутньої публіки, зокрема щодо ролі і місця цехового виробництва у структурі економіки Львова XVI ст., соціально-правового статусу тогочасних цехових працівників, мусульманської ("сарацинської") громади пізньосередньовічного Львова, сприйняття григоріянської календарної реформи 1582 р. православною громадою міста, деталі функціонування наданого Львову "права складу", діяльності колегії "Сорока мужів", чиннику Реформації у розвитку Львова XVI ст., а також взаємин між львів’янами та органами влади у часі відбудови міста після пожежі 1527 р. Дякуємо Ользі за цікаву доповідь і бажаємо подальших успіхів на науковій ниві!



Семінар РМВ- Ольга Гуль 29-01-2019



Читайте також:

2019-06-24
23 червня 2019 р.  відбувся Зеленосвяточний похід громадськості України та Польщі до поховань вояків Армії УНР і ЗУНР на Українському  військовому цвинтарі в селі Пікуличі під Перемишлем, у якому взяли участь науковці Інституту. 

2019-06-19
14 червня 2019 р. у Львові проведено Круглий стіл з нагоди 23-ї річниці Конституції України «Конституція України: історія та перспективи».

2019-06-11

8–9 червня 2019 року в м. Чортків Тернопільської області відбулася наукова конференція, присвячена 100-річчю Чортківської офензиви Галицької армії, на якій з доповіддю про внутрішню політику ЗУНР в умовах війни виступив завідувач Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Микола Литвин.


Оголошення:

Видання:

Культура і мистецтво західноукраїнських земель 2011, 2012. Збірник статей.