21 травня 2019 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України проведено IV наукову конференцію «Українсько-польські відносини в контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів у Центрально-Східній Європі (ХХ – поч. ХХІ століття)». На її відкритті заступник директора з наукової роботи Інституту кандидат філологічних наук Тетяна Ястремська привітала учасників заходу, зокрема гостей з академічних установ Львівського, Східноєвропейського та Тернопільського національних університетів.
На пленарних та секційних засіданнях розглянуто суспільно-політичні та етнокультурні аспекти українсько-польських міжнаціональних і міждержавних відносин у новітню добу, суспільний та науковий дискурси проблеми. У доповіді кандидата історичних наук Олени Аркуші відображено образи Русі та русинів у приватній кореспонденції польських аристократок Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Доктор історичних наук Людмила Стрільчук показала вплив праворадикальних польських середовищ на розвиток сучасних українсько-польських взаємин. Кандидат історичних наук Павло Артимишин проаналізував вплив пропагандистських ідеї російських ЗМІ на загострення українсько-польських відносин 2013–2018 рр.
Секційне засідання відкрило повідомлення доктора історичних наук Ігоря Чорновола «До проблеми “батьків та дітей”: Микола Ганкевич і Генрик Верешицький». Кандидат педагогічних наук Теодор Лещак репрезентував стан освіти та національної свідомості лемківського населення на прикладі життя та педагогічної діяльності Йосифа Ярини (1788–1817). Кандидат історичних наук Анна Вараниця розкрила роль та місце учителів народних шкіл Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст., особливу увагу звернувши на постать чоловіка у школі та сільському середовищі. Кандидат історичних наук Оксана Руда проаналізувала освітнє питання в діяльності Законодавчого сейму Польщі (1919–1922).
Кандидат історичних наук Юлія Шелеп і магістр Василина Зайцева проаналізували повсякдення польської громади Львова та області у радянську добу, а магістр Юлія Кшановська – життя та побут поляків Дніпропетровщини. Магістр Василина Пастернак показала зміни національного складу та символіки міського простору Жовкви після Другої світової війни. Магістр Ірина Деревчук проаналізувала спогади поляків Яворова та Хирова про дитинство в Західній Україні 1960–1980-х років, їх вплив на збереження національної ідентичності.
Доктор історичних наук Оксана Каліщук продемонструвала вплив неоендецьких ідей на сприйняття Волинської трагедії доби Другої світової війни у сучасному польському соціумі. Кандидат історичних наук Олег Піх окреслив кризові тенденції сучасних польсько-білоруських взаємин у контексті східної політики Польщі, вплив на них російського фактору. Кандидат історичних наук Олена Лукачук актуалізувала перспективність проектів регіонального союзу в українсько-польсько-литовській співпраці початку ХХІ століття. Кандидат історичних наук Тарас Горбачевський простежив роль Ватикану в українсько-польському історичному порозумінні.
На заключному пленарному засіданні доктор історичних наук Микола Литвин охарактеризував проблематику праць, історичну термінологію та топоніміку, яка використовується дослідниками українсько-польських відносин новітньої доби. Кандидат історичних наук Любомир Хахула охарактеризував інституалізаційний простір історичної політики сучасної Польщі. У дискусіях також актуалізовано геополітичний аспект українсько-польських відносин, вплив німецького, російського та інших зовнішньополітичних чинників на ескалацію чи гармонізацію цих взаємин. Оргкомітет запропонував учасникам конференції підготувати статті до чергових збірників «Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість», інших видань Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича. Визнано за доцільне підготувати колективну працю про українсько-польську співпрацю у ХХ – ХХІ ст.
