XVI Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України”

2019-05-28

22–24 травня 2019 р. у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася чергова XVI Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України”. Співорганізаторами заходу виступили Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Представництво «Польська академія наук» у Києві.

Такі травневі зібрання вже стали доброю традицією для археологів. Цього року на конференції виступили з доповідями учені з різних куточків України (Київ, Львів, Рівне, Тернопіль, Галич, Ужгород, Луцьк, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський), Польщі (Жешів, Краків, Кєльце, Варшава, Люблін, Познань), Білорусі (Мінськ), Словаччини (Лєвоча), Росії (Санкт-Петербург). Загалом у роботі наукового форуму взяли участь близько 70 учасників.

Конференцію відкрив директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Ігор Соляр, який привітав учасників конференції і побажав плідної роботи та жвавих дискусій, а також відзначив наукові здобутки археологів відділу.

Учасників привітав і директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук. Він наголосив на важливості наукових конференцій як платформ для наукових комунікацій, а також необхідності тісної співпраці між двома науковими установами.

За два дні засідань заслухано понад 40 цікавих доповідей, які охопили практично всі історичні періоди – від палеоліту до пізнього середньовіччя, а також історію археологічних досліджень на теренах України і сусідніх країн.

Родзинкою цьогорічної конференції став круглий стіл, присвячений проблемам духовної культури «Antiquo more. Системи релігійних практик давнього населення Європи та їхнє відображення в традиціях духовної культури». Українські, польські та білоруські археологи дискутували над проблемами поховального обряду, формами прояву культу Іоанна Непомуцького в Україні, намагалися відстежити прояви минулого у сучасності. Усі доповіді науковців супроводжувалися змістовними презентаціями матеріалів, цікавими питаннями та насиченими дискусіями.

Третій день конференції археологи провели у звичному для себе середовищі – на архітектурно-археологічних пам’ятках. Цього року маршрут наукової екскурсії пролягав через Поділля, а саме до Збаража. Захоплюючу екскурсію замком і пам’ятками Збаража провів науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимир Данилейко.

Виїзне засідання завершилося обідом у польових умовах у затишній колибі біля озера, за сприяння в організації якого висловлюємо глибоку вдячність директору Представництва «Польська академія наук» в Києві професору Генрику Собчуку, Генеральному директору Національного заповідника «Замки Тернопілля» п. Анатолію Маціпурі та нашому колезі Василю Ільчишину.

2019 Археологія Західної України



Читайте також:

2024-03-28
Вітаємо нашу колегу Ганну Дидик-Меуш, доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу української мови, з високою урядовою відзнакою. Зичимо реалізації подальших цікавих і важливих проєктів у гуманітаристиці загалом і в українському мовознавстві зокрема.

2024-03-27

Запрошуємо Вас на черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».


2024-03-25

14–17 березня 2024 р. старша наукова співробітниця відділу нової історії України, к.і.н. Наталія Мисак взяла участь у VI полоністичному конгресі у м. Дрездені (Німеччина). Понад 270 науковців з Німеччини, Австрії, Польщі, Фінляндії, США, Великобританії тощо репрезентували свої дослідження в галузі полоністики. Наталія Мисак взяла участь у панелі, присвяченій участі жінок у військових та парамілітарних формуваннях у Центрально-Східній та Північній Європі у 1910–1939 рр., виступивши із доповіддю «Перша світова війна і повоєнний час як арена боротьби українських жінок за гендерну рівність».


Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми