Структура

У склад Інституту на 2017 р. входять: відділи – археології (завідувач М.Бандрівський), історії середніх віків (В.Александрович), нової історії України (І.Орлевич), новітньої історії (І.Патер) української літератури (П.Шкраб'юк), української мови (Н.Хобзей), Центр досліджень українсько-польських відносин (М.Литвин).

В Інституті створено важливу в науковому плані інформаційну базу для проведення гуманітарних досліджень, яка включає: 

  • бібліотеку (понад 36 тис. книжок наукової літератури і періодики) та архів (понад 4 тис. справ), 
  • каталоги до "Словника української мови XVI – першої половини XVII ст." (800 тис. одиниць), "Історичного словника української мови" (60 тис. одинииць), "Словника староукраїнської мови" (11 тис. одиниць), "Словника гуцульських говірок" (50 тис. одиниць), діалектологічну фонотеку (250 касет записів), записи до "Атласу української мови" (123 одиниці), 
  • картотеку лексики ХІ–ХІХ ст. Є. Тимченка,
  • історико-бібліографічні картотеки І. Крип'якевича, М. Кордуби та Я. Ісаєвича, 
  • кінофотофонотека документів з новітньої історії України. 

Понад 3000 пам'яток матеріальної культури Прикарпаття і Волині від доби палеоліту до середньовіччя представлено в Археологічному музеї, фондові збірки якого нараховують більше 350 тис. артефактів.

Оголошення:

Захист дисертацій Л.М.Овчаренко та О.М.Грималюк

27 вересня 2018 року о 15.00 та 17.00 відбудуться захисти докторської дисертації Людмили Овчаренко “Гончарне шкільництво як визначальний фактор творчого розвитку українського традиційного гончарства (1894–1941)” та кандидатської дисертації Оксани Грималюк “Благодійність Православної церкви у Волинській губернії кінця XVIII – початку ХХ ст.”.

Новини:

Заява щодо ситуації навколо Григорія Купріяновича

Вчена рада та науковий колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вважають неприпустимим у сьогоднішній об’єднаній Європейській спільноті розв’язане певними силами в правлячих колах нинішньої Польщі цькування громадянина Польщі, відомого українського історика, одного з найактивніших представників української громади в Польщі, Голови Українського товариства в Любліні, доктора Григорія Купріяновича під приводом видуманого “злочину”, який доктор Г. Купріянович нібито  мав вчинити під час траурних урочистостей – відзначення пам’яті жертв знищеного бойовими силами Польської підпільної держави українського села Сагринь на Холмщині в 1944 р. – за участі Президента України Петра Порошенка.

Співчуття

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України висловлює співчуття Олені Лукачук у зв’язку із втратою Матері.
Видання:

Дидик-Меуш, Ганна Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник.