Відділ новітньої історії

Відділ створено у 1978 році. З часу його заснування обов’язки завідувача виконували: д.і.н., проф. Юрій Сливка (1978–2004), д.і.н. Іван Патер (2004–2014, 2016–2018), д.і.н. Ігор Соляр (2015–2016), к.і.н. Михайло Романюк (2018 – дотепер).

Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик. 

Співробітники відділу працюють над висвітленням такий аспектів історії як: націотворча роль української еліти в усіх сферах громадсько-політичного життя українців; українсько-польські, українсько-єврейські взаємини кінця ХІХ – першої половини ХХ століття; консолідаційні процеси національно-демократичних сил періоду визвольних змагань; діяльність ОУН та УПА, організаційна боротьба та повсякдення; життя в умовах тоталітарних режимів, і побудови соціалізму; українсько-російські, українсько-литовські, українсько-білоруські відносини кінця ХХ – початку ХХІ, вивчення громадської думки; жіночі та гендерні студії у контексті української історії другої половини ХІХ – ХХ століття; усноісторичні дослідження.

Планові теми відділу:

  • 2006 – 2008 – «Суспільно-політичні та національно-конфесійні трансформації в Західній Україні  ХІХ – ХХ ст.» 
  • 2009 – 2011 – «Ідея соборності України як чинник консолідації українського суспільства в світовий інтеграційний процес: минуле і сучасне»
  • 2012 – 2014 –  «Західноукраїнські землі в контексті націєтворчих процесів  у Центрально-Східній Європі (ХІХ – початку ХХІ ст.)»
  • 2015 – 2016 – «Взаємодія інституцій суспільства в Україні у другій половині ХІХ – ХХ ст. Західні землі».

У відділі працює 17 співробітників, з них два доктори наук та дванадцять кандидатів наук. З 2005 р. у складі відділу працював сектор визвольних змагань (керівники – к.і.н. Володимир В’ятрович, 2008–2016 рр. – к.і.н. Олександра Стасюк).

Основні здобутки відділу:

Опубліковано серію збірників та монографій на теми суспільно-політичного та соціокультурного розвитку Західної України від кінця ХІХ століття – до наших днів. 

Серед них багатотомні видання документів:

  • про національно-культурні процеси в західноукраїнському регіоні “Культурне життя в Україні. Західні землі”; 
  • про найдраматичніші сторінки в історії західних земель України після 1939 року – масові репресії та депортації – “Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х років”, “Літопис нескореної України”; 
  • про політичну структуралізацію західноукраїнського суспільства (кінець ХІХ ст. – до 1939 р.) та опозиційний рух (“Український національний фронт” у 2-х томах), боротьбу проти тоталітарних режимів (“Український визвольний рух”);
  • про перебіг радянських виборчих кампаній в Західній Україні у повоєнний період в обставинах організаційного спротиву ОУН – УПА та населення регіону (“Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946–1951)”).
Тематика монографічних досліджень працівників відділу присвячена:
  • Громадсько-політичному життю Західної України кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.: О. Аркуша “Галицький сейм: виборчі кампанії 1889–1895 рр.”(1996); І. Патер “Союз визволення України: проблеми державності і соборності” (2000);
  • Національно-суспільним та соціально-економічним аспектам життя західноукраїнського суспільства міжвоєнного періоду: І. Соляр “Консолідаційні процеси національно-державницьких сил Західної України (1923–1928)” (2010), “Зовнішні орієнтації національно-державницьких партій Західної України (1923–1939)” (2011); О. Пасіцька “Львів і львів’яни: український соціум та промисел (20–30-ті рр. ХХ ст.)” (2014);
  • Діяльності ОУН – УПА та окремим історичним постатям цього часу: О. Стасюк “Видавничо–пропагандивна діяльність ОУН (1941–1953 рр.)” (2006), “Підпільні друкарні ОУН (1941–1953 рр.)” (2011); В. В’ятрович “Ставлення ОУН до євреїв. Формування позиції на тлі катастрофи” (2006); М. Посівнич “Нескорений командир” (2008), “Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 рр.” (2010), “Степан Бандера” (2015); М. Романюк “Петро Федун – «Полтава» – провідний ідеолог ОУН та УПА” (2009);
  • Сучасним науковим концепціям історичних досліджень: І. Чорновол “Компаративні фронтири: світовий та вітчизняний вимір” (2015).
До періодичних видань відділу належать: 
  • “Новітня доба” 
  • “Історичні та культурологічні студії”
Відділ став організатором та співорганізатором проведення низки міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій. За останні роки серед них:
  • “Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи” (Львів, 27–28 вересня 2012 р.); 
  • “Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х  років” (Львів, 25 жовтня 2013 р.); 
  • “Проблеми дослідження українського визвольного руху середини ХХ століття” (Львів, 14 листопада 2014 р.); 
  • “Український політикум Галичини 20–30-х років ХХ ст.”: до 90-річчя утворення Українського національно-демократичного об’єднання” (Львів, 6 листопада 2015 р.); 
  • “Адвокатура України – історія та сучасність” (Львів, 24 листопада 2015) та ін.
У відділі підготовлено 11 докторів наук та 54 кандидати наук. Працівники відділу неодноразово ставали лауреатами державних премій та інших нагород. У 2007 р. К. Науменко був відзначений Орденом “За заслуги” ІІІ ступеня за дослідження історії Голодомору 1932–1933 років. У 2008 р. нагороду заслуженого діяча науки і техніки України отримав І. Патер. У конкурсі на кращі україномовні видання львівських видавництв Львівської міської ради у 2015 р. перемогу здобула О. Пасіцька.

Наукову роботу відділ проводить у тісній співпраці з Інститутом історії України НАН України, історичними факультетами вищих навчальних закладів України, а також ученими Польщі, США та Канади.


Оголошення:
Новини:

Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України оголошує набір на навчання в аспірантурі у 2019 році

Науковий ступінь: доктор філософії (кандидат історичних наук) з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія.
Спеціалізації: історія України, всесвітня історія.
Освітній рівень: третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти.
Нормативний термін навчання: чотири роки.

Про конкурс на заміщення вакантної посади наукового співробітника відділу української літератури

До участі в конкурсі запрошуються доктори філософії (кандидати наук) за профілем відділу. 

Видання:

Діалектологічні студії. Випуск 11. Слово-словник-корпус