Відділ новітньої історії

Відділ створено у 1978 році. З часу його заснування обов’язки завідувача виконували: д.і.н., проф. Юрій Сливка (1978–2004), д.і.н. Іван Патер (2004–2014), д.і.н. Ігор Соляр (2015 – дотепер).

Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик. 

Співробітники відділу працюють над висвітленням такий аспектів історії як: націотворча роль української еліти в усіх сферах громадсько-політичного життя українців; українсько-польські, українсько-єврейські взаємини кінця ХІХ – першої половини ХХ століття; консолідаційні процеси національно-демократичних сил періоду визвольних змагань; діяльність ОУН та УПА, організаційна боротьба та повсякдення; життя в умовах тоталітарних режимів, і побудови соціалізму; українсько-російські, українсько-литовські, українсько-білоруські відносини кінця ХХ – початку ХХІ, вивчення громадської думки; жіночі та гендерні студії у контексті української історії другої половини ХІХ – ХХ століття; усноісторичні дослідження.

Планові теми відділу:

  • 2006 – 2008 – «Суспільно-політичні та національно-конфесійні трансформації в Західній Україні  ХІХ – ХХ ст.» 
  • 2009 – 2011 – «Ідея соборності України як чинник консолідації українського суспільства в світовий інтеграційний процес: минуле і сучасне»
  • 2012 – 2014 –  «Західноукраїнські землі в контексті націєтворчих процесів  у Центрально-Східній Європі (ХІХ – початку ХХІ ст.)»
  • 2015 – 2016 – «Взаємодія інституцій суспільства в Україні у другій половині ХІХ – ХХ ст. Західні землі».

У відділі працює 17 співробітників, з них два доктори наук та дванадцять кандидатів наук. З 2005 р. у складі відділу працював сектор визвольних змагань (керівники – к.і.н. Володимир В’ятрович, 2008–2016 рр. – к.і.н. Олександра Стасюк).

Основні здобутки відділу:

Опубліковано серію збірників та монографій на теми суспільно-політичного та соціокультурного розвитку Західної України від кінця ХІХ століття – до наших днів. 

Серед них багатотомні видання документів:

  • про національно-культурні процеси в західноукраїнському регіоні “Культурне життя в Україні. Західні землі”; 
  • про найдраматичніші сторінки в історії західних земель України після 1939 року – масові репресії та депортації – “Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х років”, “Літопис нескореної України”; 
  • про політичну структуралізацію західноукраїнського суспільства (кінець ХІХ ст. – до 1939 р.) та опозиційний рух (“Український національний фронт” у 2-х томах), боротьбу проти тоталітарних режимів (“Український визвольний рух”);
  • про перебіг радянських виборчих кампаній в Західній Україні у повоєнний період в обставинах організаційного спротиву ОУН – УПА та населення регіону (“Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946–1951)”).
Тематика монографічних досліджень працівників відділу присвячена:
  • Громадсько-політичному життю Західної України кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.: О. Аркуша “Галицький сейм: виборчі кампанії 1889–1895 рр.”(1996); І. Патер “Союз визволення України: проблеми державності і соборності” (2000);
  • Національно-суспільним та соціально-економічним аспектам життя західноукраїнського суспільства міжвоєнного періоду: І. Соляр “Консолідаційні процеси національно-державницьких сил Західної України (1923–1928)” (2010), “Зовнішні орієнтації національно-державницьких партій Західної України (1923–1939)” (2011); О. Пасіцька “Львів і львів’яни: український соціум та промисел (20–30-ті рр. ХХ ст.)” (2014);
  • Діяльності ОУН – УПА та окремим історичним постатям цього часу: О. Стасюк “Видавничо–пропагандивна діяльність ОУН (1941–1953 рр.)” (2006), “Підпільні друкарні ОУН (1941–1953 рр.)” (2011); В. В’ятрович “Ставлення ОУН до євреїв. Формування позиції на тлі катастрофи” (2006); М. Посівнич “Нескорений командир” (2008), “Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 рр.” (2010), “Степан Бандера” (2015); М. Романюк “Петро Федун – «Полтава» – провідний ідеолог ОУН та УПА” (2009);
  • Сучасним науковим концепціям історичних досліджень: І. Чорновол “Компаративні фронтири: світовий та вітчизняний вимір” (2015).
До періодичних видань відділу належать: 
  • “Новітня доба” 
  • “Історичні та культурологічні студії”
Відділ став організатором та співорганізатором проведення низки міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій. За останні роки серед них:
  • “Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи” (Львів, 27–28 вересня 2012 р.); 
  • “Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х  років” (Львів, 25 жовтня 2013 р.); 
  • “Проблеми дослідження українського визвольного руху середини ХХ століття” (Львів, 14 листопада 2014 р.); 
  • “Український політикум Галичини 20–30-х років ХХ ст.”: до 90-річчя утворення Українського національно-демократичного об’єднання” (Львів, 6 листопада 2015 р.); 
  • “Адвокатура України – історія та сучасність” (Львів, 24 листопада 2015) та ін.
У відділі підготовлено 11 докторів наук та 54 кандидати наук. Працівники відділу неодноразово ставали лауреатами державних премій та інших нагород. У 2007 р. К. Науменко був відзначений Орденом “За заслуги” ІІІ ступеня за дослідження історії Голодомору 1932–1933 років. У 2008 р. нагороду заслуженого діяча науки і техніки України отримав І. Патер. У конкурсі на кращі україномовні видання львівських видавництв Львівської міської ради у 2015 р. перемогу здобула О. Пасіцька.

Наукову роботу відділ проводить у тісній співпраці з Інститутом історії України НАН України, історичними факультетами вищих навчальних закладів України, а також ученими Польщі, США та Канади.


Оголошення:
Новини:

Щодо конкурсу на заміщення вакантних посад завідувачів відділів

Затверджено перелік учасників конкурсу на заміщення вакантних посад завідувачів відділів

Оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад старшого та молодшого наукових співробітників

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича оголошує конкурс на заміщення вакантних посад старшого та молодшого наукових співробітників
Видання:

Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ.