Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улоговини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі

Natural Environment and Man on the upper Dnister-Region of the Halyč-Bukačivci Basin – in Prehistory and early mediaeval Period / Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улоговини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі / Środowisko naturalne i człowiek nad Górnym Dniestrem – rejon kotliny Halicko-Bukaczowskiej w pradziejach i wczesnym średniowieczu //Prace Komisji prehistorii Karpat PAU. – Tom VI. – Kraków, 2013. – 349 s.

Колективна монографія – результат виконання археологами, палеоботаніками, геоморфологами Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту археології Жешівського університету, Польської Академії науки і мистецтв (PAU), Інституту ботаніки Яґеллонського університету та Львівського національного університету ім.І.Франка міжнародного інтердисциплінарного проєкту з комплексного вивчення природного середовища та пам’яток археології в районі Галицько-Букачівської улоговини Верхньої Наддністрянщини. 

Книга складається з двох головних частин: “Природничі дослідження” і “Археологічні дослідження”. Авторами другої частини є археологи Інституту Д.Павлів, В. Петегирич, А. Гавінський разом із польськими дослідниками Я. Махніком, М. Рибіцкою, В. Пастеркєвічем. Під час польових робіт на території більше 400 кв. км площі зафіксовано 133 пам’ятки археології біля 37 населених пунктів (43 поселення, в т.ч. 8 багатошарових, три городища, 87 курганних могильників, які нараховують 352 кургани). 

Відкриті пам’ятки, на кількох з яких проведено розкопки, відносяться до різних хронологічних періодів від доби пізнього палеоліту до середньовіччя й нової доби. У відкладах торфовищ природознавці зафіксували палеоботанічні матеріали, які свідчать про діяльність людини на цій території починаючи з VI тис. до н.е. Ці дані добре корелюються з результатами археологічних досліджень, завдяки яким вдалося також простежити формування у районі Галицько-Букачівської улоговини, біля краю Журавнівського проходу рубежів окремих великих європейських культур IV тис. до н.е., наприклад, культури лійчастого посуду та трипільської культури. 

Відкриття кількох сотень стародавніх курганів та невідомих городищ у межах Галицько-Букачівської улоговини та на сусідній Войнилівській височині, має не тільки важливе наукове але й загальнокультурне та освітньо-виховне значення. Ці пам’ятки розміщуються поряд із національним заповідником “Давній Галич”, окремі з них лежать у межах Галицького національного природнього парку. Їх неохідно включити до туристичних маршрутів по княжому Галичу та його околицях, забезпечити охорону і організувати систематичне археологічне вивчення.

Книга багато ілюстрована кольоровими світлинами або планами пам’яток археології, видами місцевостей, картами, рисунками археологічних знахідок та розкопаних об’єктів, схемами, діаграмами.



Дивіться також:

Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль
Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах
У шатах вересня
Оголошення:
Новини:

IV наукова конференція "Українсько-польські відносини у контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів у Центрально-Східній Європі (ХХ - поч. ХХІ ст.)"

21 травня 2019 року  Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України організовує IV наукову конференцію "Українсько-польські відносини у контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів у Центрально-Східній Європі (ХХ - поч. ХХІ ст.)"

Оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади наукового співробітника відділу української літератури

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України оголошує конкурс на заміщення вакантної посади наукового співробітника відділу української літератури