Холоднеча: роман. Старі майстри: комедія

Бернгард Т. Холоднеча: роман. Старі майстри: комедія / переклад з німецької Ігоря Андрущенка, Тимофія Гавриліва; передмова та коментарі Тимофія Гавриліва; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Харків: Фоліо, 2013. – 472 с. – (Бібліотека світової літератури).

Поліція вилучала його книжки, міністри оголошували його душевнохворим, критики пророкували його творам швидке забуття... Томас Бернгард (1931–1989) – enfant terrible австрійського суспільства другої половини XX століття, «голос правди», «мізантроп», «альпійський Беккет». 

«Холоднеча» (1963), перший роман, відразу приніс письменникові визнання. Це багатопланова розповідь про людські страждання, про достоїнство особистості, про тяжке існування людини у просторі, де панує холод самотності та відчуженості. 

Прозова комедія «Старі майстри» (1985) «розважає» читача дошкульною критикою держави, її інституцій, а також доскіпливим перечитуванням канону, на якому побудовано західну культурно-освітню традицію. 

Мова Бернгарда близька до музикальних структур, а твори читаються на одному подиху, ще нікого не залишивши байдужим.

Томас Бернгард – найрезонансніший австрійський письменник другої половини XX ст. Його вірші, оповідання, романи, п’єси змальовують ситуацію людини в посттоталітарному просторі, де панує холод самотності та відчуженості, брехні і пристосуванства. Бернгард – нищівний критик «австрійської душі», одвічних людських вад. Властива письменникові іронія пом’якшує трагедійний потенціал письма, додаючи йому комізму. Попри спроби «приватизувати» й «одомашнити», письменник перебуває понад політичними партіями, що сегментують суспільство, а своє художнє завдання вбачає у порятунку людини в обставинах, що роблять її безпорадною і жалюгідною. 

Окремим виданням твори Т. Бернгарда український читач отримав наприкінці 90-х років XX ст. Тоді побачила світ дилогія – «Старі майстри. Комедія» і «Єлизавета II. Катма комедії». 2002 року івано-франківське видавництво «Лілея-НВ» видало ще одну книжку письменника, до якої ввійшли хрестоматійна драма «Іммануїл Кант» та три короткі п’єси, відомі як «драмолетки про Кляуса Пайманна»: «Кляус Пайманн покидає Бохум і вирушає на посаду директора Бурґтеатру у Відень», «Кляус Пайманн купує штани, і ми йдемо їсти» та «Кляус Пайманн і Герман Байль на Зульцвізе», де прототипами персонажів стали інтендант найважливішої австрійської сцени – колишнього цісарсько-королівського двірського, а тепер міського музично-драматичного Бурґтеатру Кляус Пайманн, режисер цього ж театру Герман Байль і сам письменник. Нарешті, 2008 р. у львівському видавництві «ВНТЛ-Класика» третім томом серії «Австрійська п’єса XIX–XX ст.» побачила світ «Площа героїв», найскандальніша, найбезкомпромісніша п’єса Бернгарда. 

Нове видання в серії «Бібліотека світової літератури» пропонує увазі читача неперевершену комедію «Старі майстри» і славетний дебютний роман письменника «Холоднеча», що в українському перекладі публікується вперше.



Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали
Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль
Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах
Оголошення:
Новини:

Ганна Дидик-Меуш отримала Почесну грамоту Кабінету Міністрів України

Вітаємо нашу колегу Ганну Дидик-Меуш, доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу української мови, з високою урядовою відзнакою. Зичимо реалізації подальших цікавих і важливих проєктів у гуманітаристиці загалом і в українському мовознавстві зокрема.

Запрошуємо на науковий семінар Ради молодих вчених "Від льоду і полум'я до пера й пергаменту; Історія Ісландії в контексті розвитку саг"

Запрошуємо Вас на черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».