Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма ) / наук. ред. І. В. Орлевич;. Інститут українознавства ім. Крип`якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. - Львів: Логос, 2016. - 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. 

Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. 

Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України

Зміст:

  • Передмова (Ірина Орлевич).
  • Леонід Зашкільняк. Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття.
  • Роман Голик. Лабіринтами назв: етноніми, уявлення та стереотипи галицьких українців у культурній пам’яті й громадському житті східної Європи.
  • Іван Монолатій. Від релігійної до етнічної самоідентифікації: еволюція ідентидів західноукраїнського регіону.
  • Ігор Райківський. Мовно-правописні дискусії серед української інтелігенції Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр. 
  • Олександр Седлярю Поняття «русин» і «руська мова» в галицьких русинів 1850–1857 рр.: варіанти, інтерпретації, дискусії.
  • Ірина Орлевич. Термінологія русофілів як індикатор самоідентифікації.
  • Наталія Мисак. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  • Наталія Колб. «Якû мы Греки?»: дискусія щодо назви церкви й обряду галицьких українців (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.)
  • Марія Клопова. Російська преса про східну Галичину та її населення на початку Першої світової війни
  • Юрій Римашевський. Формування семантичного поля «національна ідея» на межі ХІХ та ХХ ст.: контекст праць Івана Франка.
  • Ліліана Гентош. «Політична коректність» у міжвоєнній Польській державі: справа титулу «галицький митрополит» для владики А. Шептицького 



Дивіться також:

Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор
Василь Горинь. Відслонення Шашкевичіани
Львівська Ставропігія: історія, персоналії, взаємини
Оголошення:

Науковий семінар Юлії Шустової

«Українськi кириличнi Букварi XVI-XVIII ст. у збiрцi Науково-дослiдного вiддiлу рiдкiсних книг Росiйської державної бiблiотеки»
21 серпня 2018 р.; 11:00; Львівський музей історії релігії
Новини:

Відкриття виставки «Стольний град Звенигород – повернення із небуття»

22 липня 2018 року наукові співробітники Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відвідали Звенигород і взяли учать у відкритті виставки «Стольний град Звенигород – повернення із небуття».

Колектив Інституту висловлює співчуття

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України висловлює співчуття в. о. завідувача відділу археології, докторові історичних наук Миколі Стефановичу Бандрівському з приводу втрати Матері.