Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма ) / наук. ред. І. В. Орлевич;. Інститут українознавства ім. Крип`якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. - Львів: Логос, 2016. - 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. 

Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. 

Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України

Зміст:

  • Передмова (Ірина Орлевич).
  • Леонід Зашкільняк. Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття.
  • Роман Голик. Лабіринтами назв: етноніми, уявлення та стереотипи галицьких українців у культурній пам’яті й громадському житті східної Європи.
  • Іван Монолатій. Від релігійної до етнічної самоідентифікації: еволюція ідентидів західноукраїнського регіону.
  • Ігор Райківський. Мовно-правописні дискусії серед української інтелігенції Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр. 
  • Олександр Седлярю Поняття «русин» і «руська мова» в галицьких русинів 1850–1857 рр.: варіанти, інтерпретації, дискусії.
  • Ірина Орлевич. Термінологія русофілів як індикатор самоідентифікації.
  • Наталія Мисак. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  • Наталія Колб. «Якû мы Греки?»: дискусія щодо назви церкви й обряду галицьких українців (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.)
  • Марія Клопова. Російська преса про східну Галичину та її населення на початку Першої світової війни
  • Юрій Римашевський. Формування семантичного поля «національна ідея» на межі ХІХ та ХХ ст.: контекст праць Івана Франка.
  • Ліліана Гентош. «Політична коректність» у міжвоєнній Польській державі: справа титулу «галицький митрополит» для владики А. Шептицького 



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Микола Ільницький. Поезія
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Реалізовано проєкт відеороликів спільно з ініціативами «#ШоТам» та «Локальна історія»

Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».