ЕЛЕМЕНТИ ОРНАМЕНТУ НА ПОСУДІ ЗАЛІЩИЦЬКОЇ ГРУПИ ТРИПІЛЛЯ
Глиняний посуд є найпоширенішою категорією знахідок на трипільських поселеннях. Він має специфічні особливості морфологічного, технологічного, стилістичного характеру. Все це робить його чудовим матеріалом для дослідження окремих сторін життя стародавніх суспільств. Керамічний комплекс найчіткіше реагував на зміни екологічних умов, на специфіку господарсько-економічного, соціально-культурного життя та різні особливості побуту і господарства давніх колективів. У той же час, досягнувши певного рівня розвитку, посуд починав відтворюватися у незмінному вигляді – постійних формах. Тому для суттєвих змін у керамічному виробництві потребувалися значні зміни у господарській, економічній, соціальній та побутовій сферах. Натомість орнаментика відрізнялася швидкими змінами у часі, спровокованими різними чинниками як культурного, так і економічного характеру. Ми сконцентруємо увагу на орнаменті, оскільки його зміни у керамічних колекціях поселень були найдинамічнішими. Трипільський орнамент досліджують з кінця ХІХ ст. і до сьогодні, за цей час виникло багато методологічних підходів до його вивчення. Методи різняться залежно від того, які аспекти орнаментики розглядаються дослідниками. Для цього створюються класифікаційні побудови, де за основну беруться ті ознаки, які є важливими у тому питанні, яке вивчається. Робота присвячена виявленню закономірностей у мальованому орнаменті на посуді пам’яток заліщицької групи Трипілля, які дозволяють розглядати орнамент як історичне джерело. Для цього складено базу даних мальованого орнаменту на основі матеріалу пам’яток заліщицької групи. Визначено типові, вживані та поодинокі елементи орнаменту. Таким чином, окреслено основні риси заліщицьких розписів. Проведено порівняння поселень заліщицької групи за мотивами та елементами орнаменту.
Трипілля, заліщицька група, керамічний посуд, розписний орнамент.
Bogaevskij, B. L. (1931). Rakoviny v raspisnoj keramike Kitaja, Krita i Tripol'ja. Izvestija Gosudarstvennoj Akademii istorii material'noj kul'tury, 6(8–9), 42–99 (in Russian).
Bulhakova-Sytnyk, L. (2010). Podilska narodna vyshyvka (etnohrafichnyi aspekt). Kam’ianets-Podilskyi, 336 pp. (in Ukrainian).
Burdo, N. B. (2012). K probleme vydelenija kul'tur v obshhnosti Tripol'e-Kukuten'. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Problemy, novye otkrytija, gipotezy. Kiev–Sankt-Peterburg, 9–14 (in Russian).
Vinogradova, N. M. (1972). Pamjatniki perehodnogo jetapa Tripol'ja BI–BII v Podnestrov'e. Sovetskaja arheologija, 1. Moskva, 36–55 (in Russian).
Vinogradova, N. M. (1983). Plemena Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurech'ja v period rascveta Tripol'skoj kul'tury. Kishinev, 108 pp. (in Russian).
Dinces, L. A. (1929). Procherchennyj tripol'skij ornament kul'tury A. Aspirantskij sbornik. Izvestija Gosudarstvennoj Akademii istorii material'noj kul'tury, 1. Leningrad, 32–35 (in Russian).
Kandyba, O. (2007). Obihova spiral v ornamentytsi paskovoi keramiky. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 282–306). Kyiv (in Ukrainian).
Kandyba, O. (2007a). S-vydna spiral v ornamentytsi neolitychnoho posudu v Dnistro-Dunaiskomu mezhyrichchi. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 311–335). Kyiv (in Ukrainian).
Kandyba, O. (2007b). Starsha malovana keramika v Halychyni. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 346–376). Kyiv (in Ukrainian).
Konoplia, V., Kruts, V., & Ryzhov, S. (1993). Nove poselennia zalishchytskoi hrupy trypilskoi kultury u pivdenno-zakhidnomu Podilli. Naukovi zapysky. Ternopilskyi kraieznavchyi muzei. Ternopil, 8–18 (in Ukrainian).
Movsha, T. G. (1965). Mnogoslojnoe tripol'skoe poselenie Soloncheny ІІ. Kratkie soobshhenija Instituta Arheologii, 105. Moskva, 99–100 (in Russian).
Nikolov, V. (2002). Razkopki i prouchvanija. Sofija, 208 pp. (in Bulgarian).
Passek, T. S. (1949). Periodizacija tripol'skih poselenij. Materialy i issledovanija po arheologii, 10. Moskva–Leningrad, 1–248 (in Russian).
Passek, T. S. (1960). Rezul'taty arheologicheskih raskopok u s. Floreshty v Moldavii. Materialy i issledovanija po arheologii Jugo-Zapada SSSR i Rumynskoj Narodnoj Respubliki. Kishinev, 49–59 (in Russian).
Passek, T. S. (1961). Rannezemledel'cheskie (tripol'skie) plemena Podnestrov'ja. Materialy i issledovanija po arheologii, 84. Moskva, 1–228 (in Russian).
Ryzhov, S. (2001). Honcharstvo plemen trypilskoi kultury. Davnia keramika Ukrainy. Kyiv, 5–60 (in Ukrainian).
Ryzhov, S. (2007). Suchasnyi stan vyvchennia kulturno-istorychnoi spilnosti Kukuten-Trypillia na terytorii Ukrainy. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 437–478). Kyiv (in Ukrainian).
Tkachuk, T., & Kochkin, I. (2009). Etap BI–BII trypilskoi kultury u Verkhnomu Podnistrov’i. Rocznik przemyski. Archeologia, 14–39 (in Ukrainian).
Tkachuk, T., Kochkin, I., & Shchodrovskyi, R. (2017). Bahatosharove poselennia Bilshivtsi (ur. Kuty) na Verkhnomu Podnistrov’i. Zbory P. Pereklity. Doslidzhennia 1999 r., 1. Halych–Ivano-Frankivsk, 140 pp. (in Ukrainian).
Tkachuk, T., Kochkin, I., & Shchodrovskyi, R. (2018). Bahatosharove poselennia Bilshivtsi (ur. Kuty) na Verkhnomu Podnistrov’i, 2. Halych–Ivano-Frankivsk, 141 pp. (in Ukrainian).
Todorova, G. (1979). Jeneolit Bolgarii. Sofija, 176 pp. (in Russian).
Fokina, L. V. (2000). Ornament. Rostov-na-Donu, 94 pp. (in Russian).
Cvek, E. V. (1980). Tripol'skie poselenija Bugo-Dneprovskogo mezhdurech'ja (k voprosu o vostochnom areale kul'tury Kukuteni-Tripol'e). Pervobytnaja arheologija. Kiev, 163–185 (in Russian).
Tsvek, O. V. (1985). Osoblyvosti formuvannia skhidnoho rehionu trypilsko-kukutenskoi spilnosti. Arkheolohiia, 51. Kyiv, 31–45 (in Ukrainian).
Cvek, E. V. (2003). Vostochnotripol'skaja kul'tura i kontakty ee naselenija s jeneoliticheskimi plemenami Poprut'ja i Podnestrov'ja. Neolit-jeneolit juga i neolit severa Evropy. Sankt-Peterburg, 109–121 (in Russian).
Chernysh, E. K. (1982). Jeneolit Moldavii i Pravoberezhnoj Ukrainy. Jeneolit SSSR. Moskva, 165–321 (in Russian).
Chernjahov, E. (1931). Ornament. Leningrad, 185 pp. (in Russian).
Dumitrescu, V. (1963). Oreginea si evolutia culturii Cucuteni-Tripolie. Studii și cercetări de istorie veche și archologie, 15. Bucarești, 285–305 (in Romanian).
Passek, T. S. (1935). La ceramique tripolienne. Izvestija Gosudarstvennoj Akademii istorii material'noj kul'tury, 122. Leningrad, 1–165 (in French).
Schmidt, H. (1932). Cucuteni. București, 131 pp. (in Romanian).
Clayware is the most common category of finds in Trypillian settlements. In addition, ceramic complex has specific features of morphological, technological and stylistic character. All this makes it an excellent material for exploring of different aspects of life of ancient societies. Ceramic complex responded most clearly to changes in environmental conditions, to the specifics of economic, social, cultural life of ancient collectives. At the same time, after reaching of a certain stage of development, ceramic obtained unchanged, stable forms. Therefore, significant changes in the ceramic industry required significant changes in the economic and social spheres. Instead, the ornamentation was characterized by rapid changes, triggered by various cultural and economic factors. We focus on the ornament because its changes in the ceramic collections of studied settlements were the most dynamic. Trypillian ornaments were examined from the appearance of the first finds in the end of XIX century and till now. During this period there were many methodological approaches to its study. Methods vary depending on what aspects are considered by researchers of the ornaments. For this purpose, classification systems were created, where those features that are important for the issue, which is being studied became the base. The work is dedicated to finding of patterns at painted ornament on the ceramic ware from the sites of Zalishchyky group of Trypillian culture, which allow to consider an ornament as a historical source. For this purpose, the database of painted ornament from material from sites of Zalishchyky group was established. Typical, used and rare elements of ornament are defined. Thus, the main features of Zalishchyky group\'s painting are outlined. A comparison of settlements of Zalishchyky elements of ornament is made.
'Bogaevskij, B. L. (1931). Rakoviny v raspisnoj keramike Kitaja, Krita i Tripol'ja. Izvestija Gosudarstvennoj Akademii istorii material'noj kul'tury, 6(8–9), 42–99 (in Russian).
Bulhakova-Sytnyk, L. (2010). Podilska narodna vyshyvka (etnohrafichnyi aspekt). Kam’ianets-Podilskyi, 336 pp. (in Ukrainian).
Burdo, N. B. (2012). K probleme vydelenija kul'tur v obshhnosti Tripol'e-Kukuten'. Zemledel'cy i skotovody Drevnej Evropy. Problemy, novye otkrytija, gipotezy. Kiev–Sankt-Peterburg, 9–14 (in Russian).
Vinogradova, N. M. (1972). Pamjatniki perehodnogo jetapa Tripol'ja BI–BII v Podnestrov'e. Sovetskaja arheologija, 1. Moskva, 36–55 (in Russian).
Vinogradova, N. M. (1983). Plemena Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurech'ja v period rascveta Tripol'skoj kul'tury. Kishinev, 108 pp. (in Russian).
Dinces, L. A. (1929). Procherchennyj tripol'skij ornament kul'tury A. Aspirantskij sbornik. Izvestija Gosudarstvennoj Akademii istorii material'noj kul'tury, 1. Leningrad, 32–35 (in Russian).
Kandyba, O. (2007). Obihova spiral v ornamentytsi paskovoi keramiky. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 282–306). Kyiv (in Ukrainian).
Kandyba, O. (2007a). S-vydna spiral v ornamentytsi neolitychnoho posudu v Dnistro-Dunaiskomu mezhyrichchi. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 311–335). Kyiv (in Ukrainian).
Kandyba, O. (2007b). Starsha malovana keramika v Halychyni. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 346–376). Kyiv (in Ukrainian).
Konoplia, V., Kruts, V., & Ryzhov, S. (1993). Nove poselennia zalishchytskoi hrupy trypilskoi kultury u pivdenno-zakhidnomu Podilli. Naukovi zapysky. Ternopilskyi kraieznavchyi muzei. Ternopil, 8–18 (in Ukrainian).
Movsha, T. G. (1965). Mnogoslojnoe tripol'skoe poselenie Soloncheny ІІ. Kratkie soobshhenija Instituta Arheologii, 105. Moskva, 99–100 (in Russian).
Nikolov, V. (2002). Razkopki i prouchvanija. Sofija, 208 pp. (in Bulgarian).
Passek, T. S. (1949). Periodizacija tripol'skih poselenij. Materialy i issledovanija po arheologii, 10. Moskva–Leningrad, 1–248 (in Russian).
Passek, T. S. (1960). Rezul'taty arheologicheskih raskopok u s. Floreshty v Moldavii. Materialy i issledovanija po arheologii Jugo-Zapada SSSR i Rumynskoj Narodnoj Respubliki. Kishinev, 49–59 (in Russian).
Passek, T. S. (1961). Rannezemledel'cheskie (tripol'skie) plemena Podnestrov'ja. Materialy i issledovanija po arheologii, 84. Moskva, 1–228 (in Russian).
Ryzhov, S. (2001). Honcharstvo plemen trypilskoi kultury. Davnia keramika Ukrainy. Kyiv, 5–60 (in Ukrainian).
Ryzhov, S. (2007). Suchasnyi stan vyvchennia kulturno-istorychnoi spilnosti Kukuten-Trypillia na terytorii Ukrainy. In O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 437–478). Kyiv (in Ukrainian).
Tkachuk, T., & Kochkin, I. (2009). Etap BI–BII trypilskoi kultury u Verkhnomu Podnistrov’i. Rocznik przemyski. Archeologia, 14–39 (in Ukrainian).
Tkachuk, T., Kochkin, I., & Shchodrovskyi, R. (2017). Bahatosharove poselennia Bilshivtsi (ur. Kuty) na Verkhnomu Podnistrov’i. Zbory P. Pereklity. Doslidzhennia 1999 r., 1. Halych–Ivano-Frankivsk, 140 pp. (in Ukrainian).
Tkachuk, T., Kochkin, I., & Shchodrovskyi, R. (2018). Bahatosharove poselennia Bilshivtsi (ur. Kuty) na Verkhnomu Podnistrov’i, 2. Halych–Ivano-Frankivsk, 141 pp. (in Ukrainian).
Todorova, G. (1979). Jeneolit Bolgarii. Sofija, 176 pp. (in Russian).
Fokina, L. V. (2000). Ornament. Rostov-na-Donu, 94 pp. (in Russian).
Cvek, E. V. (1980). Tripol'skie poselenija Bugo-Dneprovskogo mezhdurech'ja (k voprosu o vostochnom areale kul'tury Kukuteni-Tripol'e). Pervobytnaja arheologija. Kiev, 163–185 (in Russian).
Tsvek, O. V. (1985). Osoblyvosti formuvannia skhidnoho rehionu trypilsko-kukutenskoi spilnosti. Arkheolohiia, 51. Kyiv, 31–45 (in Ukrainian).
Cvek, E. V. (2003). Vostochnotripol'skaja kul'tura i kontakty ee naselenija s jeneoliticheskimi plemenami Poprut'ja i Podnestrov'ja. Neolit-jeneolit juga i neolit severa Evropy. Sankt-Peterburg, 109–121 (in Russian).
Chernysh, E. K. (1982). Jeneolit Moldavii i Pravoberezhnoj Ukrainy. Jeneolit SSSR. Moskva, 165–321 (in Russian).
Chernjahov, E. (1931). Ornament. Leningrad, 185 pp. (in Russian).
Dumitrescu, V. (1963). Oreginea si evolutia culturii Cucuteni-Tripolie. Studii și cercetări de istorie veche și archologie, 15. Bucarești, 285–305 (in Romanian).
Passek, T. S. (1935). La ceramique tripolienne. Izvestija Gosudarstvennoj Akademii istorii material'noj kul'tury, 122. Leningrad, 1–165 (in French).
Schmidt, H. (1932). Cucuteni. București, 131 pp. (in Romanian).
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Реалізовано проєкт відеороликів спільно з ініціативами «#ШоТам» та «Локальна історія»
Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».