АРХЕОЛОГІЯ ЛЬВОВА: ВИТОКИ, ТРАДИЦІЇ, ДОСЛІДНИКИ
Археологічні дослідження у Львові мають давню традицію і налічують близько 200 років. За цей час отримано дані про його давню історію з багатьох дільниць міста. Початки археологічного вивчення припали на першу половину ХІХ ст. Завдяки Ж. Паулі привернуто увагу до давніх артефактів. Окремі знахідки починають формувати колекції перших музейних збірок. У другій половині ХІХ ст. виникають археологічні установи у Львові, з’являються державні органи, покликані здійснювати контроль над збереженням пам’яток. Результат спільних дій – рятівні дослідження під час будівництва залізниці. Львівські археологи починають формувати гіпотези про заснування та розвиток міста. Археологічні джерела поповнили відомості як про долокаційний етап розвитку, так і дали нові свідчення про етапи розвитку літописного міста. Такий стан зберігається до середини ХХ ст. Проте інколи на проведення археологічних досліджень впливали ідеологічні чинники. Зі зміною суспільного ладу, яка вкотре відбулася у другій половині ХХ ст., вдалося зберегти основні тенденції формування й укладу археологічної галузі міста. Визначальними залишаються інституції, де формуються колективи дослідників. Функціонує орган для збереження і вивчення пам’яток археології. Із цього періоду починається інтенсифікація процесу дослідження. Планомірні роботи охопили як Високий замок, так і середмістя. За часів української незалежності об’єми досліджень зросли в геометричній прогресії. Їх здійснюють на значних площах, що дає суттєві переваги в питанні формування й розвитку міського простору Львова у давні часи. Виявлені артефакти експонуються під час музейних виставок.
Bagrij, R. (1980). Raboty L’vovskoj gorodskoj jekspedicii. Arheologicheskie otkrytija 1979 goda. Moskva: Nauka, 250 (in Russian).
Bagrij, R. (1985). Issledovanija vo L’vove i u s. Koropuzh. Arheologicheskie otkrytija 1983 goda. Moskva: Nauka, 250 (in Russian).
Bagrij, R. (1986). Issledovanija vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1984 goda. Moskva: Nauka, 212 (in Russian).
Bagrij, R. (1987). Raboty L’vovskoj jekspedicii. Arheologicheskie otkrytija 1985 goda. Moskva: Nauka, 302 (in Russian).
Bagrij, R. (1988). Issledovanija na territorii Onufrievskogo monastirja vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1986 goda. Moskva: Nauka, 254–255 (in Russian).
Bagrij R. (1990). L'vov. Arheologija Prikarpat'ja, Volyni i Zakarpat'ja (ranneslavjanskij i drevnerusskij periody). Kiev: Naukova dumka, 116-119 (in Russian).
Bagrij, R., & Buchko, R. (1984). Raskopki vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1982 goda. Moskva: Nauka, 241 (in Russian).
Bagrij, R., Mogitich, R., Ratich, A., & Sveshnikov, I. (1976). Raskopki vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1975 goda. Moskva: Nauka, 297–299 (in Russian).
Bagrij, R., Mogytych, I., & Sveshnikov, I. (1977). Raboty drevnerusskogo otrjada L’vovskoj jekspedicii. Arheologicheskie otkrytija 1976 goda. Moskva: Nauka, 264–265 (in Russian).
Bilas, N. (2005). Arkheolohichna nauka u Lvivskomu universyteti (ХIХ – 30-ti roky ХХ st.). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 8, 46–114 (in Ukrainian).
Bulyk, N. (2008). Arkheolohichni kolektsii u muzeiakh Lvova (1823–1914). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 407–428 (in Ukrainian).
Bulyk, N. (2011). Arkheolohiia u naukovii spadshchyni Antoniia Petrushevycha. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area,15, 415–428 (in Ukrainian).
Bulyk, N. (2014). Lvivska arkheolohiia ХІХ – pochatku ХХ st. Lviv: Prostir-M, 304 pp. (in Ukrainian).
Verbytskyi, O. (Ed.) (2003). Plastychna panorama davnoho Lvova. Yanush Vitvitskyi 1903–1946. Spetsialnyi vypusk zhurnalu “Buduiemo inakshe”. Lviv: PP “Levko” (in Ukrainian).
Vuitsik, V. (1991). Derzhavnyi istoryko-arkhitekturnyi zapovidnyk u Lvovi. Lviv: Kameniar, 175 pp. (in Ukrainian).
Ivanovskyi, V. (1993). Arkheolohichni doslidzhennia Lvova u 1992 r. Studia archaeologica, 1, 74–75 (in Ukrainian).
Kyrychuk, O. (2000). Arkheolohichni doslidzhennia Stavropihiiskoho Instytutu v 70–90-kh rokakh ХІХ st. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 4, 214–221 (in Ukrainian).
Kos, A. (1978). Krepostnye steny L’vova XIV–XVII vv. Arheologicheskie otkrytija 1977 goda. Moskva: Nauka, 337 (in Russian).
Lazurko, O., & Shnitsar, M. (2017). Materialy kniazhoi doby v istorychnii chastyni Lvova. Kniazha doba: istoriia i kultura, 11, 15–22 (in Ukrainian).
Liaska, V. (2009). Stanislav Kunasievich i pamʼiatkookhoronna sprava u Lvovi (60–70-ti roky ХІХ st.). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 12, 188–203 (in Ukrainian).
Malevskaja, M., Ioanesjan, O., Mogitich, R., & Buchko, R. (1978). Issledovanie pamjatnikov arhitektury v L’vove L’vovskoj oblasti. Arheologicheskie otkrytija 1977 goda. Moskva: Nauka, 352–353 (in Russian).
Malevskaja, M., Kos, A., Rozhko, M., & Sholohova, E. (1979). Arhitekturno-arheologicheskie issledovanija vo L’vove i L’vovskoj oblasti. Arheologicheskie otkrytija 1977 goda. Moskva: Nauka, 360–362 (in Russian).
Matskevyi, L. (2008). Arkheolohichni pam’iatky Lvova. Lviv: Lohos, 224 pp. (in Ukrainian).
Mylian, T. (2015). Riativna arkheolohiia v Ukraini: tendentsii rozvytku i tradytsii. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 19, 360–368 (in Ukrainian).
Mylian, T., Lazurko, O., Shnitsar, M., Voitovych, N., & Shyshak, V. (2011). Skarby pidzemnoho Lvova. Kataloh vystavky arkheolohichnykh znakhidok iz doslidzhen Riativnoi arkheolohichnoi sluzhby u seredmisti Lvova. Lviv: Prostir-M, 132 pp. (in Ukrainian).
Mohytych, R. (1997). Rozkopky na ploshchi Pidkovy u Lvovi. Visnyk instytutu “Ukrzakhidproektrestavratsiia”, 8, 67–71 (in Ukrainian).
Oprysk, V. (2001). Do pytannia pro pochatky mista Lvova (stan ta perspektyvy arkheolohichnoho vyvchennia). In: V. Baran at al. (Eds.), Etnohenez ta rannia istoriia slov’ian: novi naukovi kontseptsii na zlami tysiacholit. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii, 30–31 bereznia 2001 roku. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU im. I. Franka, 243–246 (in Ukrainian).
Oprysk, V., & Lek, O. (2001) Nainovishi arkheolohichni rozkopky kniazhoho Lvova. Halytska brama. Korol Danylo ta yoho syn Lev, 9–10(81–82), 30–31 (in Ukrainian).
Oprysk, V., & Rozhko, M. (2008). Skarb sribnykh monet z vul. Kleparivskoi u Lvovi. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 393–406 (in Ukrainian).
Pasternak, Ya. (1932). Zvit z arkheolohichnykh doslidiv u pidzemelliakh katedry sv. Yuriia u Lvovi. Bohosloviia, 10(1–4), 312–315 (in Ukrainian).
Pasternak, Ya. (1938). Krypta pid tserkvoiu Sv. Dukha hr.-kat. Bohoslovskoi Akademii u Lvovi. Bohosloviia, 16(2–3), 158–160 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. (2006). Selo nad Poltvoiu – poperednyk Lvova. In: Ya. Isaievych, M. Lytvyn & F. Steblii (Eds.), Istoriia Lvova, 1 (pp. 34–37). Lviv: Tsentr Yevropy (in Ukrainian).
Ratych, O. (1961). Davnoruski materialy iz rozkopok 1955–1956 rr. na Zamkovii hori u Lvovi. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 3, 115–127 (in Ukrainian).
Romaniuk, T. (2018). Yaroslav Pasternak. Lviv: Manuskrypt-Lviv, 424 pp. (in Ukrainian).
Sytnyk, O. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna ХХ st. Lviv–Rzeszów, 365 pp. (in Ukrainian)
Terskyi, S. (2007). Arkheolohichni doslidzhennia. In: A. Kozytskyi & I. Pidkova (Eds.), Entsyklopediia Lvova, 1 [A–G] (pp. 104–107). Lviv: Litopys (in Ukrainian).
Terskyi, S., Voinarovskyi, V., & Ovchinnikov, O. (2007). Chynbarskyi spetsializovanyi kompleks XV–XVI st. z rozkopok na ploshchi Staryi Rynok u Lvovi 1997 roku. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 11, 295–314 (in Ukrainian).
Shnitsar, M. (2016). Derev’iani dorohy Lvova (za materialamy arkheolohichnykh doslidzhen). VisnykinstytutuarkheolohiiLvivskohouniversytetu, 11, 155–166 (in Ukrainian).
Shnitsar, M., & Tkach, Ye. (2014). Novyi kompleks prazkoi kultury zi Lvova. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 18, 273–279 (in Ukrainian).
Czołowski, А. (1910). Wysoki zamek. Lwów (in Polish).
Kuśnierz, J. (2010). Mieczysław Ludwik Potocki (1810–1878) – konserwator zabytków Galicji Wschodniej, współodkrywca posągu Światowita ze Zbrucza, awtor pierszej monografii historycznej miasta Zamość. Zamojsko-Wołyńskie zeszyty muzealne, 5, 93–104 (in Polish).
Pauli, Ź. (1840). Posag starożytny na górze Wronskich we Lwowie. In: P. Źegota (Ed.), StarożytnościGalicyjskie (pp. 5–6). Lwów (in Polish).
Archaeological research in Lviv has a long tradition and dates back about two hundred years. During this time, information about the ancient history of Lviv from many sections of the city was obtained. The beginnings of the archeological study of the ancient history of the city date back to the first half of the nineteenth century. Thanks to Pauli, attention was drawn to ancient artifacts from the territory of Lviv. Some of the findings begin to form the collections of the first museum collections. In the second half of ХІХ century the formation of archaeological institutions in Lviv began. Government agencies appear to monitor the storage of monuments. As a result of joint action, rescue excavations during the construction of the railway were made. Archaeologists from Lviv are beginning to form hypotheses about the founding and development of the city. Archaeological sources have updated information about the pre-developmental stage of the development and gave new evidence about the stages of development of the annalistic city. This state of affairs remains until the middle of the twentieth century. However, sometimes archaeological research was influenced by ideological factors. With another change of social order in the second half of XX century managed to preserve the main trends of formation and structure of the archeological branch of the city. The institutions in which the teams of researchers form are decisive. There is an organ function to preserve and study archeology monuments. From this period, the intensification of the research process begins. Planned works covered both the Vysokyj Zamok (High Castle) and the city center. Since Ukrainian independence, research has increased exponentially. They are occupied by large squares and give significant advantages in the formation and development of the urban space of Lviv in ancient times. The discovered artifacts are on display during museum exhibitions.
archaeological research, Lviv, museum collections, Vysokyj Zamok (High Castle), city center.
Bagrij, R. (1980). Raboty L’vovskoj gorodskoj jekspedicii. Arheologicheskie otkrytija 1979 goda. Moskva: Nauka, 250 (in Russian).
Bagrij, R. (1985). Issledovanija vo L’vove i u s. Koropuzh. Arheologicheskie otkrytija 1983 goda. Moskva: Nauka, 250 (in Russian).
Bagrij, R. (1986). Issledovanija vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1984 goda. Moskva: Nauka, 212 (in Russian).
Bagrij, R. (1987). Raboty L’vovskoj jekspedicii. Arheologicheskie otkrytija 1985 goda. Moskva: Nauka, 302 (in Russian).
Bagrij, R. (1988). Issledovanija na territorii Onufrievskogo monastirja vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1986 goda. Moskva: Nauka, 254–255 (in Russian).
Bagrij R. (1990). L'vov. Arheologija Prikarpat'ja, Volyni i Zakarpat'ja (ranneslavjanskij i drevnerusskij periody). Kiev: Naukova dumka, 116-119 (in Russian).
Bagrij, R., & Buchko, R. (1984). Raskopki vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1982 goda. Moskva: Nauka, 241 (in Russian).
Bagrij, R., Mogitich, R., Ratich, A., & Sveshnikov, I. (1976). Raskopki vo L’vove. Arheologicheskie otkrytija 1975 goda. Moskva: Nauka, 297–299 (in Russian).
Bagrij, R., Mogytych, I., & Sveshnikov, I. (1977). Raboty drevnerusskogo otrjada L’vovskoj jekspedicii. Arheologicheskie otkrytija 1976 goda. Moskva: Nauka, 264–265 (in Russian).
Bilas, N. (2005). Arkheolohichna nauka u Lvivskomu universyteti (ХIХ – 30-ti roky ХХ st.). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 8, 46–114 (in Ukrainian).
Bulyk, N. (2008). Arkheolohichni kolektsii u muzeiakh Lvova (1823–1914). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 407–428 (in Ukrainian).
Bulyk, N. (2011). Arkheolohiia u naukovii spadshchyni Antoniia Petrushevycha. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area,15, 415–428 (in Ukrainian).
Bulyk, N. (2014). Lvivska arkheolohiia ХІХ – pochatku ХХ st. Lviv: Prostir-M, 304 pp. (in Ukrainian).
Verbytskyi, O. (Ed.) (2003). Plastychna panorama davnoho Lvova. Yanush Vitvitskyi 1903–1946. Spetsialnyi vypusk zhurnalu “Buduiemo inakshe”. Lviv: PP “Levko” (in Ukrainian).
Vuitsik, V. (1991). Derzhavnyi istoryko-arkhitekturnyi zapovidnyk u Lvovi. Lviv: Kameniar, 175 pp. (in Ukrainian).
Ivanovskyi, V. (1993). Arkheolohichni doslidzhennia Lvova u 1992 r. Studia archaeologica, 1, 74–75 (in Ukrainian).
Kyrychuk, O. (2000). Arkheolohichni doslidzhennia Stavropihiiskoho Instytutu v 70–90-kh rokakh ХІХ st. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 4, 214–221 (in Ukrainian).
Kos, A. (1978). Krepostnye steny L’vova XIV–XVII vv. Arheologicheskie otkrytija 1977 goda. Moskva: Nauka, 337 (in Russian).
Lazurko, O., & Shnitsar, M. (2017). Materialy kniazhoi doby v istorychnii chastyni Lvova. Kniazha doba: istoriia i kultura, 11, 15–22 (in Ukrainian).
Liaska, V. (2009). Stanislav Kunasievich i pamʼiatkookhoronna sprava u Lvovi (60–70-ti roky ХІХ st.). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 12, 188–203 (in Ukrainian).
Malevskaja, M., Ioanesjan, O., Mogitich, R., & Buchko, R. (1978). Issledovanie pamjatnikov arhitektury v L’vove L’vovskoj oblasti. Arheologicheskie otkrytija 1977 goda. Moskva: Nauka, 352–353 (in Russian).
Malevskaja, M., Kos, A., Rozhko, M., & Sholohova, E. (1979). Arhitekturno-arheologicheskie issledovanija vo L’vove i L’vovskoj oblasti. Arheologicheskie otkrytija 1977 goda. Moskva: Nauka, 360–362 (in Russian).
Matskevyi, L. (2008). Arkheolohichni pam’iatky Lvova. Lviv: Lohos, 224 pp. (in Ukrainian).
Mylian, T. (2015). Riativna arkheolohiia v Ukraini: tendentsii rozvytku i tradytsii. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 19, 360–368 (in Ukrainian).
Mylian, T., Lazurko, O., Shnitsar, M., Voitovych, N., & Shyshak, V. (2011). Skarby pidzemnoho Lvova. Kataloh vystavky arkheolohichnykh znakhidok iz doslidzhen Riativnoi arkheolohichnoi sluzhby u seredmisti Lvova. Lviv: Prostir-M, 132 pp. (in Ukrainian).
Mohytych, R. (1997). Rozkopky na ploshchi Pidkovy u Lvovi. Visnyk instytutu “Ukrzakhidproektrestavratsiia”, 8, 67–71 (in Ukrainian).
Oprysk, V. (2001). Do pytannia pro pochatky mista Lvova (stan ta perspektyvy arkheolohichnoho vyvchennia). In: V. Baran at al. (Eds.), Etnohenez ta rannia istoriia slov’ian: novi naukovi kontseptsii na zlami tysiacholit. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii, 30–31 bereznia 2001 roku. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU im. I. Franka, 243–246 (in Ukrainian).
Oprysk, V., & Lek, O. (2001) Nainovishi arkheolohichni rozkopky kniazhoho Lvova. Halytska brama. Korol Danylo ta yoho syn Lev, 9–10(81–82), 30–31 (in Ukrainian).
Oprysk, V., & Rozhko, M. (2008). Skarb sribnykh monet z vul. Kleparivskoi u Lvovi. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 393–406 (in Ukrainian).
Pasternak, Ya. (1932). Zvit z arkheolohichnykh doslidiv u pidzemelliakh katedry sv. Yuriia u Lvovi. Bohosloviia, 10(1–4), 312–315 (in Ukrainian).
Pasternak, Ya. (1938). Krypta pid tserkvoiu Sv. Dukha hr.-kat. Bohoslovskoi Akademii u Lvovi. Bohosloviia, 16(2–3), 158–160 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. (2006). Selo nad Poltvoiu – poperednyk Lvova. In: Ya. Isaievych, M. Lytvyn & F. Steblii (Eds.), Istoriia Lvova, 1 (pp. 34–37). Lviv: Tsentr Yevropy (in Ukrainian).
Ratych, O. (1961). Davnoruski materialy iz rozkopok 1955–1956 rr. na Zamkovii hori u Lvovi. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 3, 115–127 (in Ukrainian).
Romaniuk, T. (2018). Yaroslav Pasternak. Lviv: Manuskrypt-Lviv, 424 pp. (in Ukrainian).
Sytnyk, O. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna ХХ st. Lviv–Rzeszów, 365 pp. (in Ukrainian)
Terskyi, S. (2007). Arkheolohichni doslidzhennia. In: A. Kozytskyi & I. Pidkova (Eds.), Entsyklopediia Lvova, 1 [A–G] (pp. 104–107). Lviv: Litopys (in Ukrainian).
Terskyi, S., Voinarovskyi, V., & Ovchinnikov, O. (2007). Chynbarskyi spetsializovanyi kompleks XV–XVI st. z rozkopok na ploshchi Staryi Rynok u Lvovi 1997 roku. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 11, 295–314 (in Ukrainian).
Shnitsar, M. (2016). Derev’iani dorohy Lvova (za materialamy arkheolohichnykh doslidzhen). VisnykinstytutuarkheolohiiLvivskohouniversytetu, 11, 155–166 (in Ukrainian).
Shnitsar, M., & Tkach, Ye. (2014). Novyi kompleks prazkoi kultury zi Lvova. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 18, 273–279 (in Ukrainian).
Czołowski, А. (1910). Wysoki zamek. Lwów (in Polish).
Kuśnierz, J. (2010). Mieczysław Ludwik Potocki (1810–1878) – konserwator zabytków Galicji Wschodniej, współodkrywca posągu Światowita ze Zbrucza, awtor pierszej monografii historycznej miasta Zamość. Zamojsko-Wołyńskie zeszyty muzealne, 5, 93–104 (in Polish).
Pauli, Ź. (1840). Posag starożytny na górze Wronskich we Lwowie. In: P. Źegota (Ed.), StarożytnościGalicyjskie (pp. 5–6). Lwów (in Polish).
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Реалізовано проєкт відеороликів спільно з ініціативами «#ШоТам» та «Локальна історія»
Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».