Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 6

Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [відп. ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – Вип. 6. – 282 c.

У збірнику аналізуються українсько-польські відносини у контексті європейської історії, роль історичної спадщини у формуванні сучасних ет- нокультурних і політичних пріоритетів України та Польщі. 

Особливу увагу приділено характеристиці українсько-польського військово-політичного протистояння на Волині та Галичині у середині ХХ ст. з урахуванням його внутрішніх і зовнішніх чинників.

Редакційна колегія:

д. і. н., проф. Микола Литвин (відп. редактор),
- д. і. н. Володимир Александрович,
- д. і. н., проф. Леонтій Войтович,
- д. і. н., проф. Леонід Зашкільняк,
- д. і. н., проф. Іван Патер,
- д. і. н. Ігор Соляр,
- к. і. н. Олег Піх (заст. відп. редактора),
- к. і. н. Марина Чебан (відп. секретар)

ISSN 2223–120X

Зміст:

- Студії

  • Ольга Гуль. Виступ львівського міщанства проти зловживань міської ради в першій чверті XVI століття.
  • Григорій Савчук. Кириличні та латинські видання Ставропігійського інституту у Львові в 1825–1855 роках.
  • Христина Харчук. Діяльність польських історико-меморіальних громадських організацій і товариств у Львові у ХІХ – першій половині ХХ століття.
  • Ольга Ніколаєнко. Участь польських жінок у релігійному русі в Наддніпрянщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
  • Наталія Мисак. Матеріальне становище педагогічної інтелігенції в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
  • Оксана Руда. Українсько-польські відносини XVII століття в інтерпретації Ольґерда Ґурки (1887–1955).
  • Mirosław Szumiło. Dmytro Łewyćkyj – prezes Ukraińskiego Narodowo-Demokratycznego Zjednoczenia (UNDO) w latach 1925–1935.
  • Тарас Горбачевський. Об’єднання та наукові осередки римо-католицьких священиків у міжвоєнному Львові.
  • Aleksander Smolinski. Obraz przemysłu, rolnictwa i komunikacji sowieckiej Ukrainy z początku lat trzydziestych XX wieku w świetle akt polskiego wywiadu wojskowego.
  • Зоряна Польова. Польсько-українські воєнні відносини: розвиток конфлікту та спроби примирення.
  • Андрій Боляновський. Проблема кількості польських жертв волинської трагедії 1943 року.
  • Ярослав Кондрач. Євроінтеграційний шлях України у 90-х роках ХХ століття.
  • Любомир Хахула. Релігійне та національно-культурне життя української громади у Польщі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.
  • Марина Чебан. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: співпраця з польськими науковими установами, студії з полоністики (1991–2013).
- Спогади
  • Ярослав Середницький. Українознавча діяльність Антіна Середницького.
  • Микола Рудь. Волинь у вогні.
  • Нестор Козій. Жертви польського терору на Любачівщині.
- Рецензії
  • Володимир Александрович. Новосончівська колекція українського релігійного малярства: похвали і зауваження до наукового каталогу [рец. на кн.]: Maszczak M. T. Ikony w zbiorach Muzeum Okręgowego w Nowym Sączu. – Nowy Sącz, 2010. – 304 s., il.
  • Ірина Глушик, Леонід Зашкільняк. Історія та історики в австрійському Львові: погляд з ХХІ століття [рец. на кн.]: Toczek A. Lwowskie środowisko historyczne i jego wkład w kulturę książki i prasy (1860–1918). – Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2013. – 465 s.
  • Володимир Баран. Інтелектуальна історія Українського інтегрального націоналізму [рец. на кн.]: Зайцев Олександр. Український інтегральний націоналізм 1920–1930-х років: Нариси інтелектуальної історії. – К.: Критика, 2013. – 488 с., бібл.
  • Ірина Гордійчук, Леонід Зашкільняк [рец. на кн.]: Joanna Pisulińska. Lwowskie środowisko historyczne w okresie międzywojennym (1918–1939). – Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2012. – 358 s.
  • Христина Чушак. Нова історія радянського Львова [рец. на кн.]: William J. Risch. The Ukrainian West. Culture and the Fate of Empire in Soviet Lviv. – Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2011. – XI, 360 p.
  • Любомир Хахула. Львів у “кресов’яцькому” дискурсі сучасної Польщі [рец. на кн.]: (Hałaś M. Oddajcie nam Lwów. – Warszawa: Wydawnictwo Bollinari Publishing House, 2012. – 141 s.
- Хроніки
  • Микола Литвин, Любомир Хахула. Волинська трагедія: через історію до порозуміння. Спроба перегляду історичних взаємостереотипів.
  • Леонід Зашкільняк. У тіні волинської трагедії: “Форум Україна–Польща”
- Анотації, Summary, Аннотации.

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Україна - Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 5
Україна - Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 3-4
Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 2
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».