Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 23

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 23 / [гол. редколегії Микола Литвин]. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – 706 с.

Видання присвячено питанню взаємовідносин культури і влади у ранньомодерній та новочасній історії України і Центрально-Східної Європи, національним та регіональним вимірам історії Галичини в загальноєвропейському контексті, ролі інтелігенції у суспільно-політичних та етнокультурних процесах ХІХ–ХХІ ст. 

У цей випуск увійшли матеріали Третіх наукових читань імені академіка Я. Д. Ісаєвича.

Редакційна колегія:

- Микола Литвин (голова),
- Володимир Александрович,
- Леонтій Войтович,
- Іван Патер,
- Остап Середа,
- Олександр Ситник,
- Ігор Соляр,
- Петро Шкраб’юк.

ISSN 2223-1196

Зміст

  • Литвин М. Зарубіжне українознавство: здобутки та перспективи дослідження.
  • Ільницький М. Ситуація пограниччя: проблема ідентичності і драма самоідентифікації. 
  • Середа О. Перші публічні декламації поезій Тараса Шевченка та шевченківські “вечерниці” в Галичині.
  • Голик Р. Голос душі: українські молитовники й стереотипи релігійної культури в Галичині.
  • Ільницький Д. Культурна картографія життєвого світу Богдана Ігоря Антонича: дитинство.
  • Борчук С. Участь Юрія Іванова-Меженка в підготовці “Української Радянської Енциклопедії” 1957–1965 років.
  • Головко О. “Червенські гради” в політичному житті слов’ян Центральної та Східної Європи (IX – перша третина XI століття.
  • Войтович Л. Угорська політика галицьких князів часів Данила Романовича і Лева Даниловича (1205–1301).
  • Книш Я. Монети Галицько-Волинської держави.
  • Зазуляк Ю. Кримінальне судочинство та міжстанові відносини в Руському воєводстві XV століття.
  • Гуль О. Владна еліта Львова в кінці XV – на початку XVI століття.
  • Татьяніна Ю. Барокові панегірики Атанасію Шептицькому в контексті релігійної культури першої половини XVIII століття: автори і контексти створення.
  • Паславський І. Невідомий документ про становище Львівського Успенського братства в 70-х роках ХVІІІ століття.
  • Райківський І. Участь наддніпрянських діячів у виданні української преси в Галичині в 1860-х роках.
  • Білий Д. Галичина і Кубань у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Створення спільного національно-культурного простору.
  • Пашук В. Історичні відомості в перших виданнях “Просвіти”.
  • Руда О. Методика навчання історії в народних школах Галичини (1867–1918).
  • Яковлєв Ю. Микола Ковалевський і РУРП у Галичині (1890–1897).
  • Королько А. Межі Покуття в історико-краєзнавчих та етнографічних дослідженнях XIX – початку XXI століття.
  • Чорновол І. Дискурс колонізації, теорія фронтиру та історіографія України.
  • Колб Н. Суспільно-політична діяльність греко-католицького парафіяльного духовенства в Галичині у 90-х роках ХІХ століття.
  • Кісь Н. Ставлення Католицької Церкви до поширення соціалістичних ідей в галичині на початку XX століття: революція соціальної доктрини церкви.
  • Мартинюк О. “Настрій виборців спокійний, шкідливої діяльності не виявлено”: вибори в IV Державну думу на матеріалах жандармських та адміністративних звітів Київського генерал-губернаторства.
  • Бахановіч Н. Ідэйна-мастацкія пошукі Ежы Жулаўскага ў асяроддзі галіцыйскай інтэлігенцыі.
  • Лиса М. Діяльність товариства “Взаїмна поміч галицьких і буковинських вчителів” у контексті культурно-освітнього життя Галичини (1905–1914).
  • Патер І. Галичани в Союзі визволення України.
  • Шульгата Н. Співпраця Андрія Жука з галицькими та наддніпрянськими політемігрантськими інституціями.
  • Синенький В. Іван Карпинець у визвольних змаганнях українців (1914–1923).
  • Панфілова Т. Структури українського громадянського суспільства Східної Галичини на прикінцевому етапі Першої світової війни.
  • Орлевич І. Повернення Ставропігійського музею до Львова в контексті протистояння русофілів та українофілів.
  • Котов С. Відновлення діяльності українського спортивного товариства “Сокіл-батько” в Галичині на початку 1920-х років.
  • Соляр І. “Інтеграція” галицьких українців до Польської держави (1920–1939). (Рецензія на монографію К. К. Федевича “Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920–1930-ті рр.)”. – Київ: Основа, 2009. – 280 с.).
  • Малець О. Діяльність Української радикальної партії – Української соціалістично-радикальної партії в робітничому соціалістичному інтернаціоналі.
  • Зуляк І. “Просвіта” і радянофільський рух у Східній Галичині міжвоєнного періоду.
  • Безсмертний А. Громадсько-політична діяльність львівських купців у 1920–1930-х роках XX століття.
  • Зайцев О. Концепція інтегрального націоналізму в історіографії українського націоналістичного руху міжвоєнної доби.
  • Зуляк М. Націоналізм і його бачення Антоном Крушельницьким.
  • Мосійчук Т. Боротьба УНДО з утраквізацією освіти в Галичині] (1925–1939.
  • Пасіцька О. Культурно-освітня діяльність українських робітничих організацій Галичини в 1920–1930-х роках.
  • Горбачик О. Історія Галичини в наукових розвідках Матвія Стахіва.
  • Мисак Н. Українська інтелігенція в Галичині наприкінці XIX – на початку XX століття: до питання взаємовідносин із владою.
  • Піх О. Українсько-польські наукові відносини в міжвоєнний період.
  • Стасюк О. Облаштування підпільних друкарень ОУН.
  • Сумко А. Цэнзура як інстытут рэгулявання кнігавыдавецкай дзейнасцю БССР (1920–30-я гг.
  • Труба Р. Омелян Терлецький і боротьба радянського режиму з львівською історичною школою Михайла Грушевського.
  • Малець Н. Утвердження комуністичної влади на Закарпатті (1945–1950).
  • Нестайко М. Громадсько-політична активність мистецтвознавців Львова (середина 1960-х – середина 1980-х років).
  • Ґеник М. Українсько-польське примирення в політичній думці Івана Лисяка-Рудницького.
  • Лапан Т. Соціологічні центри радянського періоду у Львові.
  • Кривошей Д. Власть и культура Беларуси: трансформация модели взаимодействия в новейшее время (1991–2010).
  • Шумилович Б. Відмовляючись від соціалізму: альтернативні простори Львова 1970–2000-х років.
  • Жерноклеєв О. Терціарії в підпіллі: мирянські організації УГКЦ на Прикарпатті в 70–80-х роках ХХ століття.
  • Ігнатенко О. Львівська мисткиня Стефанія Шабатура: сучасний погляд на кримінальну справу 1972 року.
  • Субботін В. Передумови легалізації Греко-Католицької Церкви в УРСР на зламі 80–90-х років XX століття.
  • Луцький О. Інститут суспільних наук АН УРСР у другій половині 80-х – на початку 90-х років ХХ століття: пошуки нових орієнтирів.
  • Сімків О. Діяльність Української Гельсінської спілки в царині формування історичної пам’яті (1988−1990).
  • Батюк Т. Святкування ювілеїв Львівської академічної гімназії в діаспорі у другій половині XX століття.
  • Муравський О. Виборча кампанія 1990 року до Верховної Ради УРСР та місцевих органів влади: особливості Західноукраїнського регіону.
  • Апальков М. Військова призовна кампанія 1990–1991 років на Львівщині в контексті діяльності Львівської обласної ради першого демократичного скликання.
  • Курас А. Національна безпека України: зовнішньополітичний аспект.
Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар Ради молодих вчених за участю Владислава Кіорсака «Від льоду і полум'я до пера й пергаменту; Історія Ісландії в контексті розвитку саг»

11 квітня 2024 р. відбувся черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований цього разу спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».

Відбувся семінар відділів нової історії України та української літератури за участю Івана Монолатія

4 квітня 2024 р. у Львівському музеї історії релігії відбувся семінар відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії.