НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ ПРОХОДИ В ТАБОРАХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Проаналізовано національно-культурну діяльність Василя Проходи в таборах військовополонених Австро-Угорщини в роки Першої світової війни. Передусім з’ясовано етапи військової служби в російській армії напередодні та в роки Великої війни (1912 р. – початок служби в 51-му пішому Литовському полку в м. Сімферополі; 1913 р. – курси прапорщиків резерву; листопад 1914 р. – звання прапорщика; Автро-угорський фронт Першої світової війни; зима 1914–1915 рр. – участь у Карпатській операції російської армії, полон). Висвітлено перебування в таборах військовополонених (Йозефштадт (Йозефів), Ліберці, Брюкс (Мост), Терезієнштадт (Терезін) – етапи його національного самоусвідомлення. Констатовано, що формуванню національної самосвідомості В. Проходи сприяли різні чинники: передусім, знайомство з К. Курилом, програмними документами Союзу визволення України (СВУ), створення українських бібліотек, хорів, драматичних гуртків у таборах, читання творів Т. Шевченка, М. Вовчка й ін.
Досліджено громадську діяльність В. Проходи в таборах військовополонених, його внесок в організацію українського життя в них. Значну увагу приділено висвітленню побутових умов проживання в таборах (за його спостереженнями). Схарактеризовано особливості міжнаціональних взаємин у тих, де перебував В. Прохода, у контексті революційних подій в Російській імперії 1917 р. З’ясовано сприйняття і ставлення національно свідомих українців (військовополонених), зокрема В. Проходи, до створення Української Центральної Ради, І та ІІ Універсалів Центральної Ради, постанов перших військових з’їздів в Україні, більшовицького перевороту в Росії в жовтні 1917 р. тощо порівняно з оцінками цих подій росіянами (військовополоненими). З’ясовано обставини, що відкривали можливості формування з військовополонених українських дивізій та відправлення їх у розпорядження уряду Української Народної Республіки (УНР) у першій половині 1918 р. Представлено останні місяці перебування В. Проходи в таборах військовополонених за умов погіршення стану його здоров’я, обставини повернення в Україну після гетьманського перевороту П. Скоропадського.
Василь Прохода, національно-культурна діяльність, табори військовополонених, Австро-Угорська монархія.
1. Bykovskyi, L. (1971, Lystopad 24). Pamiati polkovnyka Vasylia Prokhody. Svoboda (SShA) [in Ukrainian].
2. Koval, R. (2009). Vazhkyi shliakh kubantsia Vasylia Prokhody. Dumky pro Pravdu. Do istorii postannia ukrainskoi natsii, 5–7 [in Ukrainian].
3. Pater, I. H. (2000). Soiuz vyzvolennia Ukrainy. Problemy derzhavnosti i sobornosti, 232 [in Ukrainian].
4. Pater, I. H. (2001). Soiuz vyzvolennia Ukrainy i formuvannia natsionalnykh viiskovykh chastyn. Halychyna, 5–6, 171 [in Ukrainian].
5. Pater, I. H. (2002). Fraishtadska respublika. Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia "Humanitarni nauky", 4, 88 [in Ukrainian].
6. Prokhoda, V. (1935). Zapysky do istorii Sirykh (Sirozhupannykiv). Za Derzhavnist. Materiialy do istorii Viiska Ukrainskoho, 1, 75–128 [in Ukrainian].
7. Prokhoda, V. (1967). Zapysky nepokirlyvoho. Istoriia natsionalnoho usvidomlennia, zhyttia i diialnosti zvychainoho ukraintsia (Vol. 1). Toronto [in Ukrainian].
8. Prokhoda, V. (1979). Vplyv "Fraishtadtskoi respubliky" i SVU na ukrainsku chynnist u starshynskykh taborakh u Terezini ta Yozefovi. Soiuz vyzvolennia Ukrainy 1914–1918, 54–55 [in Ukrainian].
9. Prokhoda, V. (2009). Dumky pro Pravdu. Do istorii postannia ukrainskoi natsii. Drohobych [in Ukrainian].
10. Sribniak, I. (2011). Ukrainskyi hurtok u tabori polonenykh ofitseriv rosiiskoi armii Tereziienshtadt v Avstro-Uhorshchyni (1916 – cherven 1917 rr.). Pamiatky: arkheohrafichnyi shchorichnyk, 12, 44 [in Ukrainian].
11. Tynchenko, Ya. Yu. (2007). Ofitserskyi korpus Armii Ukrainskoi Narodnoi Respubliky (1917–1921) (Vol. 1). Kyiv. Retrieved from https://coollib.com/b/178327/read#t16 [in Ukrainian].
The article deals with the national-cultural activities of Vasyl Prokhoda in the POW camps in Austria-Hungary during the First World War. First of all, the stages of military service in the Russian army on the eve and during the Great War have been clarified (1912 – beginning of service in the 51st Lithuanian Regiment in Simferopol; 1913 – courses of the reserve ensigns; November 1914 – the rank of ensign; the Austro-Hungarian front of the First World War; winter 1914–1915 – participation in the Carpathian Operation of the Russian Army, captivity). Special attention is paid to his staying in the POW camps (Josefstadt, Liberec, Brux (Most), Theresienstadt (Terezin), stages of his national identity evolution. It stated that the formation of V. Prokhoda's national identity was facilitated by various factors: first of all, acquaintance with K. Kuril, program documents of the Union for the Liberation of Ukraine, creation of Ukrainian libraries, choirs, drama clubs in the camps, reading of works by T. Shevchenko, M. Vovchka, etc. The author also investigates the public activities of V. Prokhoda in the POW camps, his contribution to the organization of Ukrainian life there, highlights living conditions in the camps (according to his observations), as well as specifics of inter-ethnic relations against the backdrop of events of the Russian Revolution 1917. The perception and attitude of nationally conscious Ukrainians (prisoners of war), in particular, V. Prokhody, to the creation of the Ukrainian Central Rada, its I and II Universals, the resolutions of the first military congresses in Ukraine, the Bolshevik coup in Russia in October 1917, compared to the estimates of these events by Russians (prisoners of war). The circumstances that opened the possibility of forming Ukrainian divisions of prisoners of war and sending them to disposal of the Government of the Ukrainian People's Republic (UNR) in the first half of 1918 were clarified. The last months of V. Prokhoda's staying in the POW camps under conditions of his health deterioration, the circumstances of his returning to Ukraine after the coup of P. Skoropadskyi are presented.
Vasyl Prokhoda, national and cultural activity, POW camps, Austro-Hungarian Monarchy.
1. Bykovskyi, L. (1971, Lystopad 24). Pamiati polkovnyka Vasylia Prokhody. Svoboda (SShA) [in Ukrainian].
2. Koval, R. (2009). Vazhkyi shliakh kubantsia Vasylia Prokhody. Dumky pro Pravdu. Do istorii postannia ukrainskoi natsii, 5–7 [in Ukrainian].
3. Pater, I. H. (2000). Soiuz vyzvolennia Ukrainy. Problemy derzhavnosti i sobornosti, 232 [in Ukrainian].
4. Pater, I. H. (2001). Soiuz vyzvolennia Ukrainy i formuvannia natsionalnykh viiskovykh chastyn. Halychyna, 5–6, 171 [in Ukrainian].
5. Pater, I. H. (2002). Fraishtadska respublika. Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia "Humanitarni nauky", 4, 88 [in Ukrainian].
6. Prokhoda, V. (1935). Zapysky do istorii Sirykh (Sirozhupannykiv). Za Derzhavnist. Materiialy do istorii Viiska Ukrainskoho, 1, 75–128 [in Ukrainian].
7. Prokhoda, V. (1967). Zapysky nepokirlyvoho. Istoriia natsionalnoho usvidomlennia, zhyttia i diialnosti zvychainoho ukraintsia (Vol. 1). Toronto [in Ukrainian].
8. Prokhoda, V. (1979). Vplyv "Fraishtadtskoi respubliky" i SVU na ukrainsku chynnist u starshynskykh taborakh u Terezini ta Yozefovi. Soiuz vyzvolennia Ukrainy 1914–1918, 54–55 [in Ukrainian].
9. Prokhoda, V. (2009). Dumky pro Pravdu. Do istorii postannia ukrainskoi natsii. Drohobych [in Ukrainian].
10. Sribniak, I. (2011). Ukrainskyi hurtok u tabori polonenykh ofitseriv rosiiskoi armii Tereziienshtadt v Avstro-Uhorshchyni (1916 – cherven 1917 rr.). Pamiatky: arkheohrafichnyi shchorichnyk, 12, 44 [in Ukrainian].
11. Tynchenko, Ya. Yu. (2007). Ofitserskyi korpus Armii Ukrainskoi Narodnoi Respubliky (1917–1921) (Vol. 1). Kyiv. Retrieved from https://coollib.com/b/178327/read#t16 [in Ukrainian].
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».