RESEARCHING WRITTEN MONUMENTS IN THE CONTEXT OF CHANGING SCIENTIFIC PARADIGMS
The scientific paradigm of the 21st century has acquired anthropocentric drift. In modern linguistic studies, the anthropocentric approach also occupies a dominant position: the researcher’s attention is refocused from objects of cognition (lingual units of different levels) to the subject; thus, linguists analyze an individual in language and language in an individual.
The article presents an attempt to define the range of problems of modern linguistic diachronic researches about lingual personality, lingual consciousness, the language of the epoch.
The preconditions of involving the concept of "lingual personality" in the research arsenal of historical linguistics are analyzed. It has been found out that the text becomes a key material for studies of historical lingual personology. The language of ancient texts is studied as the expression and result of creativity of lingual personality.
Through the ancient texts of the preaching genre, the object of linguistic analysis in studies, which are analyzed in article, gradually "visualized" church-religious picture of the world as an element of the lingual picture of the world, there is an opportunity to analyze changes in it, to study the specificity of religious (confessional) linguistic personality, from religious communication at that time. It is defined that the prospective research direction is the lexicographic direction of lingual personology; the possibilities of studying the language of the epoch based on texts are analyzed.
anthropocentric linguistic, lingual personology, lingual personality, lingual consciousness, the language of the epoch, written monuments.
1. Batsevych, F. S. (2008). Filosofiia movy: Istoriia linhvofilosofskykh uchen: pidruchnyk. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Akademiia». [in Ukrainian].
2. Hnatiuk, L. P. (2010). Movnyi fenomen Hryhoriia Skovorody v konteksti staroukrainskoi knyzhnoi tradytsii: monohrafiia. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Kyivskyi universytet». [in Ukrainian].
3. Karasik, V. Y. (2002). Yazykovoi kruh: lichnost, kontsepty, dyskurs: monohrafiia. Volgograd: Peremena. [in Russian].
4. Karasik, V. Y. (2003). Rechevoe povedenye i tipy yazykovykh lichnostei. In Yu. A. Sorokina, M. R. Zheltukhyna (Ed.), Massovaia kultura na rubezhe XX–XXI vekov: Chelovek i eho dyskurs: sb. nauch. trudov (pp. 24–44). Moscow: Azbukovnik. [in Russian].
5. Karaulov, Yu. (1987). Russkii yazyk i yazykovaia lichnost: monohrafiia. Moscow: Nauka. [in Russian].
6. Karaulov, Yu. N. (Ed.). (1997). Russkii yazyk: Entsyklopedyia (2 rev. ed). Moscow: Bolshaia rosiiskaia entsyklopediia. [in Russian].
7. Maslova, V. A. (2001). Linhvokulturolohiia: uchebnoe posobiie. Moscow: Akademiia. [in Russian].
8. Matushek, E. (2010). Yazykovaia lichnost ukrainskoho propovednyka XVII veka. Proceedings of the Scientific Conference: Žmogus kalbos erdvėje. «Liudyna v prostorakh mov". (pp. 298–306). Kaunas. [in Russian].
9. Matushek, O. (2010). Ukrainska propovid XVII stolittia yak «diia za dopomohoiu sliv». Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Seriia: Literaturoznavstvo, 30, 67–76. [in Ukrainian].
10. Morshna, N. V. (2011). Propovidnytskyi dyskurs zhytiia sv. Oleksiia, cholovika Bozhoho v ukrainskii literaturi doby Baroko. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Kyievo-Mohylianska akademiia». Filolohichni nauky, 124, 16–20. [in Ukrainian].
11. Nika, O. I. (2012). Kazannia pershoi polovyny XVII st. u linhvistychnomu vysvitlenni. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini: Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, 21 (1), 249–254. [in Ukrainian].
12. Oleshko, Yu. (2014). Emotyvnist staroukrainskoi propovidi XVII st. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 50 (2), 144–149. [in Ukrainian].
13. Oleshko, Yu. (2014). Rukopysnyi zbirnyk Kazan XVII st. u komunikatyvno-kohnityvnomu aspekti. Movoznavchyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats. Cherkaskyi natsionalnyi universytet im. Bohdana Khmelnytskoho, 18, 142–146. [in Ukrainian].
14. Salakhova, A. (2013). Konfessionalnaiayazykovaialichnost: kommunikativnyestratehiiitaktiki: monohrafiia. Chelyabinsk: Entsyklopediia. [in Russian].
15. Vydaichuk, T. (2012). Movna osobystist staroukrainskoi doby: problemy ta aspekty doslidzhennia. Ukrainska mova i literatura v suchasnii shkoli, 6, 4-7. [in Ukrainian].
Наукова парадигма ХХІ ст. набула антропоцентричного спрямування. Антропоцентричний підхід поступово займає ключові позиції і в сучасних мовознавчих студіях: дослідницький фокус лінгвістів перемістився з об’єктів пізнання (мовних одиниць різних рівнів) на суб’єкт, відтак вивчають людину в мові й мову в людині.
У статті зроблено спробу окреслити коло питань, пов’язаних із вивченням мовної особистості, мовної свідомості, мови епохи у діахронному аспекті.
Проаналізовано передумови залучення поняття «мовна особистість» до дослідницького арсеналу історичної лінгвістики. З’ясовано, що саме текст стає ключовим матеріалом для студій з історичної лінгвоперсонології. У фокусі мовознавців – мова давніх текстів як вияв і результат творчості мовної особистості.
Крізь мовну канву давніх текстів проповідницького жанру, які є об’єктом аналізу у студіях, взятих до уваги у статті, рельєфно проявляється церковно-релігійна картина світу як елемент мовної картини світу, виникає змога аналізувати зміни в ній, вивчати специфіку релігійної мовної особистості, тогочасної релігійної комунікації.
Перспективними визначено можливості вивчення мовної особистості минулих епох на матеріалі давніх текстів.
антропоцентрична лінгвістика, лінгвоперсонологія, мовна особистість, мовна свідомість, мова епохи, писемні пам’ятки.
1. Batsevych, F. S. (2008). Filosofiia movy: Istoriia linhvofilosofskykh uchen: pidruchnyk. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Akademiia». [in Ukrainian].
2. Hnatiuk, L. P. (2010). Movnyi fenomen Hryhoriia Skovorody v konteksti staroukrainskoi knyzhnoi tradytsii: monohrafiia. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Kyivskyi universytet». [in Ukrainian].
3. Karasik, V. Y. (2002). Yazykovoi kruh: lichnost, kontsepty, dyskurs: monohrafiia. Volgograd: Peremena. [in Russian].
4. Karasik, V. Y. (2003). Rechevoe povedenye i tipy yazykovykh lichnostei. In Yu. A. Sorokina, M. R. Zheltukhyna (Ed.), Massovaia kultura na rubezhe XX–XXI vekov: Chelovek i eho dyskurs: sb. nauch. trudov (pp. 24–44). Moscow: Azbukovnik. [in Russian].
5. Karaulov, Yu. (1987). Russkii yazyk i yazykovaia lichnost: monohrafiia. Moscow: Nauka. [in Russian].
6. Karaulov, Yu. N. (Ed.). (1997). Russkii yazyk: Entsyklopedyia (2 rev. ed). Moscow: Bolshaia rosiiskaia entsyklopediia. [in Russian].
7. Maslova, V. A. (2001). Linhvokulturolohiia: uchebnoe posobiie. Moscow: Akademiia. [in Russian].
8. Matushek, E. (2010). Yazykovaia lichnost ukrainskoho propovednyka XVII veka. Proceedings of the Scientific Conference: Žmogus kalbos erdvėje. «Liudyna v prostorakh mov". (pp. 298–306). Kaunas. [in Russian].
9. Matushek, O. (2010). Ukrainska propovid XVII stolittia yak «diia za dopomohoiu sliv». Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Seriia: Literaturoznavstvo, 30, 67–76. [in Ukrainian].
10. Morshna, N. V. (2011). Propovidnytskyi dyskurs zhytiia sv. Oleksiia, cholovika Bozhoho v ukrainskii literaturi doby Baroko. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Kyievo-Mohylianska akademiia». Filolohichni nauky, 124, 16–20. [in Ukrainian].
11. Nika, O. I. (2012). Kazannia pershoi polovyny XVII st. u linhvistychnomu vysvitlenni. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini: Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, 21 (1), 249–254. [in Ukrainian].
12. Oleshko, Yu. (2014). Emotyvnist staroukrainskoi propovidi XVII st. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 50 (2), 144–149. [in Ukrainian].
13. Oleshko, Yu. (2014). Rukopysnyi zbirnyk Kazan XVII st. u komunikatyvno-kohnityvnomu aspekti. Movoznavchyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats. Cherkaskyi natsionalnyi universytet im. Bohdana Khmelnytskoho, 18, 142–146. [in Ukrainian].
14. Salakhova, A. (2013). Konfessionalnaiayazykovaialichnost: kommunikativnyestratehiiitaktiki: monohrafiia. Chelyabinsk: Entsyklopediia. [in Russian].
15. Vydaichuk, T. (2012). Movna osobystist staroukrainskoi doby: problemy ta aspekty doslidzhennia. Ukrainska mova i literatura v suchasnii shkoli, 6, 4-7. [in Ukrainian].
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Реалізовано проєкт відеороликів спільно з ініціативами «#ШоТам» та «Локальна історія»
Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».