БІБЛІОТЕЧНА СФЕРА У ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ: ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ (1923–1939)
Проаналізовано законодавче забезпечення діяльності бібліотек у Другій Речі Посполитій у контексті суспільно-культурних процесів міжвоєнного періоду ХХ ст. Показано, що відновлення Польської держави (1918) привело до значної модифікації культурно-освітніх процесів на західноукраїнських землях і, особливо, у Львові, який став одним із центрів духовного розвитку українського та польського народів. Зазначено, що педагогічні бібліотеки, музеї, а також інші просвітницькі установи влада почала використовувати для національно-культурного освідомлення населення, намагалася перетворити їх на важливий сегмент у складній ланці виховання освічених членів суспільства, що відобразилося на законодавчому рівні. Відзначено, що для функціонування бібліотечної сфери надзвичайно важливе значення мали законодавчі та нормативно-правові акти центральних органів влади й управління держави. Проаналізовано стенографічні звіти пленарних засідань польського Сейму (Sprawozdania stenograficzne Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej), що відображають специфіку парламентських дебатів у вищому законодавчому органі країни з питань освіти і науки. Зазначено, що закінчення Першої світової та польсько-української воєн започаткувало новий етап у розвитку бібліотечної сфери на українських етнічних землях Галичини і в цей період польська влада, зважаючи на роз’єднаність політичної еліти й інші внутрішньо- та зовнішньополітичні чинники, 1920–1930-х років не зуміла сформувати цілісної державної концепції розвитку бібліотечної сфери й орієнтувалася на вибіркове толерування державних книгозбірень, ігноруючи книгозбірні національних меншин.
Друга Річ Посполита, бібліотека, закон, польський Сейм і Сенат.
1. Zycie kulturalne i szkolnictwo polskie we Lwowie w latach 1921–1939. (2009–2010). Szkice Podlaskie, 17–18, 155–173 [in Polish].
2. Aleksiievets, L. (2008). Rozvytok osvity na polskykh zemliakh u 1918–1926 rr. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii: Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, 14, 235–238 [in Ukrainian].
3. Dekret z 28 listopada 1918 o ordynacji wyborczej do Sejmu Ustawodawczego. Dziennik Urzędowy Rzeczypospolitej Polskiej, 18, 46 [in Polish].
4. Dzieniakowska, J. (2006). Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego we Lwowe (1926–1939). In H. Kosetka (Ed.), Kraków – Lwów: Książki – czasopisma – biblioteki (pp. 287–297). Kraków: Wyd-wo Naukowe Akademіi Pedagogicznej [in Polish].
5. Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. (1921), 16, 97 [in Polish].
6. Kemin, V. (1997). Rozvytok osvity y pedahohichnoi dumky ukraintsiv u krainakh Tsentralnoi, Skhidnoi ta Pivdenno-Skhidnoi Yevropy (1918–1996 rr.). Kyiv: [B. v.] [in Ukrainian].
7. Koshelieva, N. (1998). Orhanizatsiia ukrainskoho vchytelstva u Skhidnii Halychyni v 1881–1914 rokakh. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna, 33, 108–113 [in Ukrainian].
8. Kurliak, I. (1995). Narodne shkilnytstvo u Halychyni (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). Pedahohika i psykholohiia, 1, 144–151 [in Ukrainian].
9. Lukiv, O. (1996). Rozvytok struktury polskykh i ukrainskykh osvitnikh zakladiv u Skhidnii Halychyni (1900–1933 rr.). Slaliva Tarnopolensis, 168–178 [in Ukrainian].
10. Matwijów, M. (2003). Zaklad Narodowy imenia Ossolinskich w latach 1939–1946. Wrocław: Towarzystwo Pryjaciol Ossoloneum [in Polish].
11. Oborona ukrainskoho shkilnytstva y uchytelstva. (Lystopad 15). Dilo, 3 [in Ukrainian].
12. Ruda, O. (2015). Rozvytok osvitnikh protsesiv u Lvovi (1923–1939). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, 16, 221–235 [in Ukrainian].
13. Shkilnyi 1924–25 rik. (1925). Uchytelske slovo, 8–9, 25 [in Ukrainian].
14. Sluzhbova prahmatyka. (1925, Sichen 1). Uchytelske slovo, 13 [in Ukrainian].
15. Slyvka, Yu. (1985). Zakhidna Ukraina v reaktsiinii politytsi polskoi ta ukrainskoi burzhuazii (1920–1939). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
16. Stinia, M. (2006). Lwowska Biblioteczka Pedagogiczna – między teorią a praktyką nauczycielską Lwowska. In H. Kosetka (Ed.), Kraków – Lwów: Książki – czasopisma – biblioteki (pp. 111–118). Kraków: Wyd-wo Naukowe Akademіi Pedagogicznej [in Polish].
17. Stuparyk, B. (1995). Pidhotovka uchyteliv v Halychyni u XIX st. Visnyk Ternopilskoho eksperymentalnoho instytutu pedahohichnoi osvity, 1, 45–55 [in Ukrainian].
18. Tkachyk, O. (1995). Pidhotovka intelektualnoi elity v himnaziiakh Halychyny. Ridna shkola, 6, 75–77 [in Ukrainian].
19. Trylinskyi, S. (1998). Ukrainske shkilnytstvo v Halychyni u pershii polovyni XX st. Osvitianyn, 2, 16–19 [in Ukrainian].
20. Ukrainska shkola hyne. (1922, Zhovten 11). Dilo, 1 [in Ukrainian].
21. Vyzdryk, V. (2011). Z istorii ukrainskoho shkilnytstva Halychyny v mizhvoiennyi period. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika", 693, 180 [in Ukrainian].
22. Wesolowska, D. (1983). Funkcje bibliotek pedagogicznych w aspekcie historycznym. Poradnik Bibliotekarza, 3, 47–51 [in Polish].
23. Zavhorodnia, T. (1999). Problema ukrainskykh shkilnykh pidruchnykiv u Halychyni (20-i – 30-i roky XX st.). Naukovyi visnyk chernivetskoho universytetu. Seriia: Pedahohika ta psykholohiia, 43, 36–43 [in Ukrainian].
This article analyzes the legislative provision for the libraries' functioning in the Second Polish Republic in the context of the socio-cultural processes of the interwar period of the 20th century. It is shown that the restoration of Poland (1918) led to a significant modification of cultural and educational processes in Western Ukraine, especially in Lviv, which became one of the centers of spiritual development of the Ukrainians and Poles. The authorities began to use pedagogical libraries, museums, and other educational institutions for national and cultural informing of the population, trying to turn them into an important segment in the complex educational component of educated members of society. This was reflected in the legislation. The author emphasizes that the legislative and regulatory acts of the central government and state administration were extremely important for the functioning of the library sphere. For the functioning of the library sphere, legislative and regulatory acts of the central authorities and government were extremely important. Transcripts of the plenary sessions of the Polish Sejm (Sprawozdania stenograficzne Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej), reflecting the specifics of parliamentary debates in the country's supreme legislative body on education and science, are analyzed. The author concludes that the end of the First World War and the Polish-Ukrainian war started a new phase in the development of the library sphere in the Ukrainian ethnic lands of Galicia. During this period, the Polish authorities, due to the separation of the political elite and other domestic and foreign policy factors 1920-1930s, failed to formulate a coherent state concept of library development and focused on the selective tolerance of public libraries, ignoring national minority book collections.
1. Zycie kulturalne i szkolnictwo polskie we Lwowie w latach 1921–1939. (2009–2010). Szkice Podlaskie, 17–18, 155–173 [in Polish].
2. Aleksiievets, L. (2008). Rozvytok osvity na polskykh zemliakh u 1918–1926 rr. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii: Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, 14, 235–238 [in Ukrainian].
3. Dekret z 28 listopada 1918 o ordynacji wyborczej do Sejmu Ustawodawczego. Dziennik Urzędowy Rzeczypospolitej Polskiej, 18, 46 [in Polish].
4. Dzieniakowska, J. (2006). Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego we Lwowe (1926–1939). In H. Kosetka (Ed.), Kraków – Lwów: Książki – czasopisma – biblioteki (pp. 287–297). Kraków: Wyd-wo Naukowe Akademіi Pedagogicznej [in Polish].
5. Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. (1921), 16, 97 [in Polish].
6. Kemin, V. (1997). Rozvytok osvity y pedahohichnoi dumky ukraintsiv u krainakh Tsentralnoi, Skhidnoi ta Pivdenno-Skhidnoi Yevropy (1918–1996 rr.). Kyiv: [B. v.] [in Ukrainian].
7. Koshelieva, N. (1998). Orhanizatsiia ukrainskoho vchytelstva u Skhidnii Halychyni v 1881–1914 rokakh. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna, 33, 108–113 [in Ukrainian].
8. Kurliak, I. (1995). Narodne shkilnytstvo u Halychyni (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). Pedahohika i psykholohiia, 1, 144–151 [in Ukrainian].
9. Lukiv, O. (1996). Rozvytok struktury polskykh i ukrainskykh osvitnikh zakladiv u Skhidnii Halychyni (1900–1933 rr.). Slaliva Tarnopolensis, 168–178 [in Ukrainian].
10. Matwijów, M. (2003). Zaklad Narodowy imenia Ossolinskich w latach 1939–1946. Wrocław: Towarzystwo Pryjaciol Ossoloneum [in Polish].
11. Oborona ukrainskoho shkilnytstva y uchytelstva. (Lystopad 15). Dilo, 3 [in Ukrainian].
12. Ruda, O. (2015). Rozvytok osvitnikh protsesiv u Lvovi (1923–1939). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, 16, 221–235 [in Ukrainian].
13. Shkilnyi 1924–25 rik. (1925). Uchytelske slovo, 8–9, 25 [in Ukrainian].
14. Sluzhbova prahmatyka. (1925, Sichen 1). Uchytelske slovo, 13 [in Ukrainian].
15. Slyvka, Yu. (1985). Zakhidna Ukraina v reaktsiinii politytsi polskoi ta ukrainskoi burzhuazii (1920–1939). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
16. Stinia, M. (2006). Lwowska Biblioteczka Pedagogiczna – między teorią a praktyką nauczycielską Lwowska. In H. Kosetka (Ed.), Kraków – Lwów: Książki – czasopisma – biblioteki (pp. 111–118). Kraków: Wyd-wo Naukowe Akademіi Pedagogicznej [in Polish].
17. Stuparyk, B. (1995). Pidhotovka uchyteliv v Halychyni u XIX st. Visnyk Ternopilskoho eksperymentalnoho instytutu pedahohichnoi osvity, 1, 45–55 [in Ukrainian].
18. Tkachyk, O. (1995). Pidhotovka intelektualnoi elity v himnaziiakh Halychyny. Ridna shkola, 6, 75–77 [in Ukrainian].
19. Trylinskyi, S. (1998). Ukrainske shkilnytstvo v Halychyni u pershii polovyni XX st. Osvitianyn, 2, 16–19 [in Ukrainian].
20. Ukrainska shkola hyne. (1922, Zhovten 11). Dilo, 1 [in Ukrainian].
21. Vyzdryk, V. (2011). Z istorii ukrainskoho shkilnytstva Halychyny v mizhvoiennyi period. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika", 693, 180 [in Ukrainian].
22. Wesolowska, D. (1983). Funkcje bibliotek pedagogicznych w aspekcie historycznym. Poradnik Bibliotekarza, 3, 47–51 [in Polish].
23. Zavhorodnia, T. (1999). Problema ukrainskykh shkilnykh pidruchnykiv u Halychyni (20-i – 30-i roky XX st.). Naukovyi visnyk chernivetskoho universytetu. Seriia: Pedahohika ta psykholohiia, 43, 36–43 [in Ukrainian].
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».