ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЛІГИ НАЦІЙ: СТВОРЕННЯ, СТАТУТНІ ЗАВДАННЯ, ПЕРШІ КРОКИ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ
Зазначено, що геополітичні зміни в міжнародних відносинах після Першої світової війни, нові акценти у зовнішній політиці провідних європейських держав, зростання актуальності «українського питання» були головними чинниками, що стимулювали інтерес громадських діячів Галичини до питань міжнародної політики. Констатовано, що Західноукраїнське товариство Ліги Націй (ЗУТЛН), сповідуючи ідею відродження української державності, намагалося у форматі Союзу товариств Ліги Націй (СТЛН) вплинути на вирішення «українського питання». Розглянуто програмні засади діяльності, статус ЗУТЛН у СТЛН, вплив міжнародних чинників на еволюцію напрямів його діяльності. Показано взаємини ЗУТЛН з екзильним урядом ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки), українськими партіями, організаціями, установами. Проілюстровано ставлення ЗУТЛН до політики владних інституцій Польської держави в українському питанні. Відзначено, що створення товариства пов’язано з українською політичною еміграцією, а його ідеологічна платформа ґрунтувалася на ідеї невизнання Версальської системи договорів (про розподіл українських земель між СРСР, Польщею, Румунією, Чехословаччиною), ухвали Ризького мирного договору 1921 р. між Польщею, РСФРР і УСРР, а також рішення Ради послів держав Антанти від 15 березня 1923 р. Зазначено, що для реалізації статутних завдань ЗУТЛН підтримувало тісні контакти і співпрацювало з екзильним урядом ЗУНР, політичними партіями Західної України, а також із УПР (Українською парламентською репрезентацією) та іншими громадсько-політичними організаціями.
ЗУТЛН, СТЛН, Польща, Західноукраїнська народна республіка, статут, Галичина, Ліга Націй.
1. Kolskyi, A. (1934). Lyha Natsyi (Ee orhanizatsyia i deiatelnost). Moscow [in Russian].
2. Kruhlashov, A. (1995). Problemy pisliavoiennoho ustroiu v hromadskii dumtsi ukraintsiv Halychyny i Bukovyny (1914–1918 rr.). Pytannia istorii Velykoi viiny 1914–1918 rr.: zb. nauk. statei, 19–24 [in Ukrainian].
3. Kushnir, V. (1998). Liha Natsii ta mizhnarodni harantii prav natsionalnykh menshyn. Novi tekhnolohii navchannia: nauk.-metod. zb., 22, 178–190 [in Ukrainian].
4. Kushnir, V. (1997). Ukrainske pytannia na forumi Lihy Natsii (1920–1922 rr.). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, 1, 92–95 [in Ukrainian].
5. Lytvyn, N. (2009). Videnskyi period uriadu ZUNR. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 19, 266–270 [in Ukrainian].
6. Melnyk, A. (2014). Statut "Zakhidnoukrainskoho tovarystva Lihy Natsii" Yu. Romanchuka, R. Perfetskoho yak vidobrazhennia dyplomatychnoi aktyvnosti emihrantskoho uriadu ZUNR shchodo zakhystu prava ukraintsiv Halychyny na vilne natsionalno-derzhavne samovyznachennia. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 1, 59–63 [in Ukrainian].
7. Pavliuk, O. (2001). Dyplomatiia ZUNR (ZOUNR). In V. Smoliy (Ed.), Narysy z istorii dyplomatii Ukrainy (pp. 358–377). Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].
8. Rubakha, Yu. (2008). Liha natsii yak mizhnarodnyi instrument pidtrymannia myru i bezpeky v sviti. Lviv [in Ukrainian].
9. Shynkarenko, T. (1997). Ukrainske pytannia v Lizi Natsii. Visnyk Kyivskoho universytetu mizhnarodnykh vidnosyn, 7 (2), 27–31 [in Ukrainian].
Geopolitical changes in international relations after the First World War, new accents in the foreign policy of the leading European countries, increasing the relevance of the "Ukrainian issue" were the main factors that stimulated the interest of Galicia's public figures in international policy. The Western Ukrainian Society of the League of Nations (ZUTLN), pursuing the idea of reviving Ukrainian statehood, tried to influence the solution of the "Ukrainian issue" in the format of the Union of Societies of the League of Nations (STLN). The author considers the program principles of activity, the status of ZUTLN in STLN, the impact of international factors on the evolution of its activities, shows the relationship of ZUTLN with the ZUNR (Western Ukrainian People's Republic) government-in-exile, Ukrainian parties, organizations, institutions. The attitude of ZUTLN to the policy of the Polish authorities on the "Ukrainian issue" is also illustrated. The formation of the society is associated with the Ukrainian political emigration, and its ideological platform was based on the idea of non-acceptance of the Versailles system of treaties (on the dividing of Ukrainian lands between the USSR, Poland, Romania, Czechoslovakia), the Treaty of Riga 1921 between Poland, the Russian SFSR, and the USSR, as well as the decision of the Council of Ambassadors of the Entente States of March 15, 1923. To implement the statutory tasks, ZUTLN kept close contacts and cooperated with the ZUNR government-in-exile, political parties of Western Ukraine, as well as with the UPR (Ukrainian Parliamentary Representation) and other public and political organizations.
ZUTLN, STLN, Poland, the Western Ukrainian People's Republic, statut, Galicia, League of Nations.
1. Kolskyi, A. (1934). Lyha Natsyi (Ee orhanizatsyia i deiatelnost). Moscow [in Russian].
2. Kruhlashov, A. (1995). Problemy pisliavoiennoho ustroiu v hromadskii dumtsi ukraintsiv Halychyny i Bukovyny (1914–1918 rr.). Pytannia istorii Velykoi viiny 1914–1918 rr.: zb. nauk. statei, 19–24 [in Ukrainian].
3. Kushnir, V. (1998). Liha Natsii ta mizhnarodni harantii prav natsionalnykh menshyn. Novi tekhnolohii navchannia: nauk.-metod. zb., 22, 178–190 [in Ukrainian].
4. Kushnir, V. (1997). Ukrainske pytannia na forumi Lihy Natsii (1920–1922 rr.). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, 1, 92–95 [in Ukrainian].
5. Lytvyn, N. (2009). Videnskyi period uriadu ZUNR. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 19, 266–270 [in Ukrainian].
6. Melnyk, A. (2014). Statut "Zakhidnoukrainskoho tovarystva Lihy Natsii" Yu. Romanchuka, R. Perfetskoho yak vidobrazhennia dyplomatychnoi aktyvnosti emihrantskoho uriadu ZUNR shchodo zakhystu prava ukraintsiv Halychyny na vilne natsionalno-derzhavne samovyznachennia. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 1, 59–63 [in Ukrainian].
7. Pavliuk, O. (2001). Dyplomatiia ZUNR (ZOUNR). In V. Smoliy (Ed.), Narysy z istorii dyplomatii Ukrainy (pp. 358–377). Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].
8. Rubakha, Yu. (2008). Liha natsii yak mizhnarodnyi instrument pidtrymannia myru i bezpeky v sviti. Lviv [in Ukrainian].
9. Shynkarenko, T. (1997). Ukrainske pytannia v Lizi Natsii. Visnyk Kyivskoho universytetu mizhnarodnykh vidnosyn, 7 (2), 27–31 [in Ukrainian].
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».