10 травня 2024 року в Києві відбулася ХVІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство у викликах російсько-української війни: науково-дослідний та суспільний потенціал». Її організаторами виступили Міністерство культури та інформаційної політики України, Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України, Львівська обласна організація НСКУ та ін.
Участь у заході взяли науковці Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту. Зокрема кандидат історичних наук Любомир Хахула краєзнавчий потенціал музейного руху міжвоєнної галичини в контексті теоретичних напрацювань та реалізованих виставкових проєктів українських, польських, вірменських, єврейських музейників. Дослідник зазначив, що досвід галицьких музейників та краєзнавців у міжвоєнний період ХХ ст. дав поштовх до розширення краєзнавчої бази за рахунок музейних колекцій й експозицій. Прихід сталінської влади в Східну Галичину в 1939 р. фактично знівелював дотихчасові напрацювання фахівців, й, що найприкріше, зруйнував усталені принципи класифікації фондових колекцій.
Доктор історичних наук микола Литвин актуалізував сучасні виклики краєзнавчої спільноти, які стоять перед дослідниками різних воєн в Україні. Професор М. Литвин наголосив, що реалії нинішньої війни наочно деміфологізують російські імперські наративи про багатолітню «допомогу» т.зв. старшого брата, «історичну єдність і братерство» російсько-українського народів, водночас актуалізують найважливіші маркери московської воєнно-політичної експансії від середньовіччя до сьогодення, повномасштабного воєнного вторгнення рашистів в Україну. Окремо виділив оцифрований проєкт волинського краєзнавця Івана Пуська, в якому подано спогади понад 1200 учасників та очевидців Другої світової війни.
Дослідник презентував колективну працю Інституту «Росія-Україна: зради, союзи, війни» та передав її до бібліотеки Інституту історії України НАН України. Завідувач Центру від імені Інституту привітав голову НСКУ, доктора історичних наук Олександра Реєнта із 75-річчям та накреслив перспективи подальшої міжінституційної співпраці.