27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.
Гостею семінару була Ольга Заневич – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, яка у своїй доповіді репрезентувала знакові в історії українського мовознавства – оригінали граматик Івана Ужевича. Доповідачка наголосила, про можливість під час міжнародного стажування, яке вона проходила в Інституті славістичних досліджень (Institutd’étudesslaves, Paris) та Дослідницькому центрі Eur’ORBEM (CNRS-Sorbonne Université, Paris) отримати доступ до манускрипту «Joannis Usevicii grammatica Sclavonica. 1643», який зберігається у Відділі рукописів Національної бібліотеки Франції у Парижі. Також уперше в українському мовознавстві зокрема і в славістиці загалом (після В. Ягича, 1907 р.) Ольга Заневич мала унікальну змогу опрацювати та представити в Україні оригінал рукопису «Grammatica Sclavonica. XVII» (зберігається в Медіатеці абатства Сен-Вааст Муніципальної бібліотеки м. Аррас) та належить Іванові Ужевичу. Це уможливило конкретизувати певні неточності щодо самої Граматики 1643 та 1645 років (зокрема їхні бібліотечні назви, номер і місце зберігання) та проаналізувати досі невідомі факти, повʼязані із двома рукописами І. Ужевича (дослідити окремі палеографічні особливості манускриптів та встановити мецената, якому могла би бути присвячена граматика 1645 року), а також спробувати заповнити лакуни щодо постаті самого автора.
Дискутантом виступила Зоряна Купчинська – д.ф.н., професор, завідувач кафедри української мови ім. проф. І. Ковалика ЛНУ ім. І. Франка, яка акцентувала на необхідності поширювати українську лінгвістику в європейському просторі, що утвердить україністику у світі, зокрема в Європі. П. Зоряна підкреслила, що втішно для істориків мови, що Ользі Заневич вдалося удоступнити для українського мовознавства оригінали манускриптів Івана Ужевича. Адже оскільки такі скрупульозні вузькоспеціальні стажування дають новий етап для подальших досліджень в історії української мови на основі оригіналів, то їх необхідно продовжувати та всебічно підтримувати.
