24–30 листопада співробітники Інституту д.і.н. Віра Гупало та PhD Ірина Луцик здійснили наукову експедицію на Рівненщину

2024-12-09

Впродовж 24–30 листопада співробітники Інституту д.і.н. Віра Гупало та PhD Ірина Луцик здійснили ще одну наукову експедицію, цього разу на Рівненщину. Поїздка реалізована у рамах проєкту «Між Сходом і Заходом: фунеральна культура заходу України від ХІ до XVIII століття. Міждисциплінарний аналіз» № 2023.03/0187, який виконується за грантової підтримки Національного фонду досліджень України.

Нагадаємо, що мета експедиції – обстеження та фотофіксація об’єктів фунеральної культури (сакральні споруди, крипти, саркофаги, надгробки, епітафії) Ранньомодерної доби на теренах Рівненської області, а також збір й опрацювання матеріалів, які мають стосунок до поховальних пам’яток ХІ–XVIII ст.

Це вже друге із низки майбутніх наукових відряджень, які якісно розширять знання про різні аспекти поховальної культури досліджуваної теми, а їхні результати будуть представлені у майбутніх монографічних виданнях, запланованих на кінець 2025 та 2026 рр.

В результаті сьогочасних досліджень важливу науково-дослідну роботу проведено:

-         у фондах й бібліотеці Рівненського обласного краєзнавчого музею, криптах костелу Благовіщення у Клевані (за сприяння директорки РОКМ Алли Жижкевич, співробітників музею Віти Коцюбайло, Людмили Бабінчук, Ольги Морозової, Віктора Луця, Йосипа Хавтура, а також керівника низки археологічних розкопок досліджуваної проблематики д.і.н. Богдана Прищепи, отця Юрія Погнерибки, костельного старости Бориса Поповича).

-        у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острог та під час обстежень Свято-Троїцького монастиря у Межиречі (за сприяння директора Андрія Брижука та археолога, старшого наукового співробітника заповідника Олександра Позіховського).

-        у фондах Історико-культурного заповідника м. Дубно (за сприяння директора Леоніда Кічатого).

Важливими були зустрічі з колегами – Богданом Прищепою та Олександром Позіховським. Приємність зустрічі полягала в обміні інформацією про досліджувані ними пам’ятки, обміні думками щодо опрацювання здобутих матеріалів, їх датування та інтерпретації. Тепла і дружня атмосфера, розуміння вагомості нашої роботи супроводжували нас під час роботи у музейних фондосховищах. У розмовах та дискусіях, які розгорталися в міжчасі (доки видобувалися нові томи наукових звітів), вдавалося з’ясувати нову і цікаву інформацію. Надзвичайно яскравою була поїздка у Клевань і обстеження крипт костелу Благовіщення. При обстеженні крипт, де відсутнє будь-яке освітлення, дуже стало у пригоді обладнання, придбане в рамах Проєкту. Вдалося навіть виявити фрагменти давньої тканини, яку викинули скарбошукачі. Її, звичайно, передали по акту до фондів Рівненського обласного краєзнавчого музею. Не могли собі відмовити й заглянули на клеванський замок – скрізь запустіння й руїна. А в Острозі знайшли цікаву вивіску. Отож по крихті наповнюємо нашу інформаційну скарбничку цінними матеріалами!

Ще раз висловлюємо сердечну вдячність усім колегам й представникам духовенства за допомогу та підтримку під час проведення досліджень!

#грант_НФДУ #фунеральна_культура #поховання #археологія



Рівненська експедиція


Читайте також:

2025-12-09
6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина Орлевич, доктор  філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ. М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших міждисциплінарних досліджень.

2025-12-09
25 листопада 2025 р. на Львівській радіостанції "Незалежність" записано розмову наших колег, істориків Миколи посівнича та Миколи Литвина, яка була присвячена історичним викликам українсько-польським відносин новітньої доби. У передачі акцентовано увагу не лише на періоди протистояння (1918-1920, 1923-1939,1943-1947), але й співправпраці (1920, 2022-2026 рр.). Особливу увагу звернено на міждержавний діалог під час повномасштабної агресії Росії проти України. Відзначено необхідність відродження спільної Українсько-польської історичної комісії НАН України і Польської академії наук.

2025-11-28
27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Оголошення:

Видання:

Державна політика подолання конфліктів історичної пам’яті у процесі консолідації української політичної нації в умовах російсько-української війни