19 червня у місті Львові в Інституті українознавства ім. І. Крипʼякевича відбулася конференція: «Постать Романа Мстиславовича в історії західноукраїнського регіону».
У цей день працівники інституту вшанували непересічного володаря, «самодержця Русі» - князя Романа Мстиславовича. Як вважають, він загинув 19 червня 1205 (820 років назад), але його місце в пантеоні України заслужене та безсумнівне. Захід став нагодою не лише вшанувати пам’ять князя, а й осмислити нові наукові ідеї, інтерпретації та джерела.
У межах конференції прозвучали доповіді, що висвітлювали як уже знані, так і малодосліджені аспекти його життя, оточення та епохи Романовичів:
· Юрій Лукомський представив версії щодо можливого поховання князя Романа у Галичі – тему, що об’єднує археологічні дані та топографічні припущення.
· Нестор Рибчинський представив свою модель реконструкції оборонних споруд Пліснеська.
· Ростислав Вацеба проаналізував галицьке боярство в ширшому центрально-східноєвропейському контексті.
· Ілля Паршин окреслив наукову проблему шлюбної політики князя Романа у сучасних інтерпретаціях.
· Ярослав Книш описав окремі етнополітичні процеси у Галицько-Волинських землях у І тис. н.е.
· Владислав Кіорсак порушив важливу тему — як спадщина Галицько-Волинського князівства вплинула на західноєвропейське розуміння спадкоємності Русі.
· Христина Меренюк представила нові візуальні джерела XIII–XIV століть, у яких згадується «король Русі».
· Микола Козак висвітлив озброєння еліти Волині XII – першої половини XIII ст.
Підсумком конференції стала ідея: історія Романа Мстиславовича – це не минуле, це постійний пошук і переосмислення. Саме такі постаті формують наше уявлення про силу, мудрість і тяглість української державности. Особливо тішить, що більшість учасників конференції – молоді дослідники. Це свідчить: в української медієвістики є не лише гідне минуле, а й яскраве майбутнє.