27 червня 2025 р. відбулося засідання виконкому Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України (голова – академік НАН України Зіновій Назарчук) в с. Звенигород Львівського району Львівської обл., в історико-культурному заповіднику «Древній Звенигород» (директор – Мар’яна Гой).
Згідно з порядком денним заслухано доповідь на тему «Стольний град Звенигород і витоки державності на Українському Прикарпатті» доктора історичних наук, старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Віри Гупало.
Враховуючи місце проведення засідання (памʼятка національного значення городище літописного міста Звенигород), доповідач побудувала доповідь з кількох частин: 1) особливості планувальної структури давнього міста та система його фортифікацій; 2) стан дослідження памʼятки та основні риси матеріальної і духовної культури (відзначено внесок наукових співробітників Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН, які здійснювали розкопки у Звенигороді впродовж 1950-1990-х рр. (Ігор Свєшніков, Галина Власова, Володимир Савич, Лариса Крушельницька, Володимир Терський, Олексій Ратич)); 3) 3D реконструкція центральної частини давнього міста, виконана на міждисціпланарних засадах колективом, який поєднав напрацювання археологів, архітекторів, графічних дизайнерів, програмістів та інш. Уяву про те, як виглядав Звенигород у княжу добу дають 12 локацій, присутні оглянули у VR окулярах.
У доповіді розглянуто передумови виникнення Звенигородського удільного князівства зі столицею в однойменному місті, особливі риси його планувальної організації, етапи функціювання, розвитку та час знищення; 2) проаналізовано значення Звенигорода як одного з трьох найдавніших політичних осередків на території Українського Прикарпаття, а також його місце у формуванні наступних державних утворень - Галицької Русі (об’єднаної) та Галицько-Волинського князівства.
Доповідь завершено невеликою презентацією щодо історичної долі Звенигорода у середньовіччі та ранньомодерній добі, де відзначено роль впровадження нової системи фортифікації (замок Сенявських) у зміні ландшафту та обличчя міста.