3 жовтня 2025 року у Львові відбулася Х Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», ініційована та організована відділом новітньої історії Інституту українознавства ім. Івана Крипʼякевича НАН України за участі та сприяння Львівської обласної військової адміністрації, Львівської обласної ради, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Центру незалежних історичних студій, Меморіально-пошукового центру «Доля», Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника. З огляду на сучасні умови, захід було проведено у змішаному форматі (очно/дистанційно).
Сьогодні,
коли наша держава веде війну за незалежність проти московського агресора,
всебічне вивчення тематики боротьби українців за самостійність в новітню добу є
як ніколи актуальним завданням для істориків.
Тож, закономірно, що тематична конференція зібрала широке коло науковців з
різних куточків України. Участь в події взяли понад 60 науковців, які
представляли наукові та освітні установи Бродів, Дрогобича, Івано-Франківська,
Тернополя, Кам’янця-Подільського, Києва, Луцька, Львова, Острога, Рівного, Сум, Харкова, Луганська.
Захід розпочався з хвилини мовчання за загиблими героями України. Конференцію
відкрив директор Інституту українознавства ім. Івана Крипʼякевича НАН
України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Ігор Соляр,
виступивши з вітальним словом. На пленарному засіданні виголосили доповіді
доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та
культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» Іван
Хома («Створення та утвердження УВО у краї та еміграції (1920–1924)»), доктор
історичних наук, доцент, керівник Науково-редакційної групи книжки
«Реабілітовані історією. Рівненська область» Андрій Жив'юк («“Караюча рука
бійця УПА”: Загибель радянських генералів на Рівненщині (весна 1944 року)»),
кандидат історичних наук старший науковий співробітник Інституту української
археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Володимир
Ковальчук, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук
Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Андрій Харук («Історичні паралелі сучасної російсько-української війни: від
бліцкригу до війни на виснаження»), доктор історичних наук, професор кафедри
історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька
академія») Володимир Трофимович («Російсько-український фронт у 2023 році:
успіхи, невдачі, прорахунки, уроки»).
Після пленарного засідання робота конференції продовжилася в трьох секціях: № 1 «Національно-визвольний рух першої третини ХХ століття» (модератори – доктор історичних наук, професор Андрій Сова, кандидат історичних наук, доцент Микола Посівнич); № 2 «Збройна боротьба ОУН і УПА: регіональний та національний виміри» (модератори – кандидат історичних наук, старший дослідник Михайло Романюк, доктор історичних наук, професор Володимир Старка); № 3 «Національний спротив України другої половини ХХ-першої чверті ХХІ століття»(модератори – кандидат історичних наук, вчений секретар Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олег Муравський, кандидат історичних наук, заступник з наукової роботи директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олег Костюк). Учасники заходу висвітлили у своїх доповідях широкий спектр проблем української військової та політичної історії. У секції № 1 «Національно-визвольний рух першої третини ХХ століття» доповідачі концентрували свою увагу на розкритті аспектів української визвольної боротьби в періоди Першої світової війни, державотворення та перших визвольних змагань 1917-1923 рр. і міжвоєнної підпільної діяльності Української військової організації та Організації українських націоналістів. Зокрема, доктор історичних наук, професор кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського Андрій Сова висвітлив історію формування і значення фотоархіву Українських січових стрільців. Кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського національного університету ім. І. Франка Олег Павлишин проаналізував антиукраїнські збройні акції польського активу в запіллі ЗУНР в першому півріччі 1919 р. Кандидат історичних наук, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. І. Франка Микола Посівнич охарактеризував особливості воєнно-патріотичного виховання молоді та членів УВО та ОУН у міжвоєнний період. Окрім того, під час роботи секції №1 було розглянуто історіографічну тематику та проблему російських антиукраїнських міфів про минуле України.
У рамках роботи секції № 2 «Збройна боротьба ОУН і УПА: регіональний та національний виміри» було висвітлено різні аспекти діяльності українського визвольного руху в 1940-1950-х рр. . Значну увагу приділено розгляду ролі окремих особистостей у визвольній боротьбі. Зокрема, кандидат історичних наук, старший дослідник, завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Михайло Романюк проаналізував долю керівника Золочівського окружного проводу ОУН Кирила Якимця і його родини, молодший науковий співробітник, аспірант відділу Новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Назар Косенко розкрив внесок Ярослава Стецька у становлення ОУН під проводом Степана Бандери у 1940-1941 р. Також під час роботи секції було висвітлено сторінки діяльності українського визвольного руху за кордоном. Зокрема, доктор філософії, старший науковий співробітник ННІ «Академія вчительства», доцент кафедри історії України Харківського національного університету ім. В. Каразіна Григорій Рій охарактеризував іспанський напрям діяльності Антибільшовицького блоку народів (1950–1957), а кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології Луганського національного університету ім. Т. Шевченка Єгор Брайлян розповів про роботу Данила Скоропадського у Великій Британії.
У рамках роботи секції № 3 «Національний спротив України другої половини ХХ-першої чверті ХХІ століття» доповідачі концентрували увагу на висвітленні аспектів становлення сучасної української держави та проблематиці нинішньої російсько-української війни. Зокрема, молодший науковий співробітник відділу етнології та історії України Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка Любов Отрошко розкрила роль Ярослави Стецько в утвердженні сучасної української державності. Доктор історичних наук, професор кафедри історії Українського католицького університет Вадим Задунайський та доктор філософії Данило Задунайський спільно розглянули проблему реалізації лідерських якостей всупереч формалізованим вимогам військової системи на прикладі досвіду Української революції 1917–1921 років і сучасної російсько-української війни. Кандидат історичних наук, заступник з наукової роботи директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олег Костюк охарактеризував концепт “failed state” як інструмент делегітимізації України в зовнішній політиці путінської Росії.
Ґрунтовні доповіді та плідні дискусії провідних дослідників української визвольної боротьби щодо ключових аспектів сучасних досліджень національного спротиву українців продемонстрували високий рівень професіоналізму учасників конференції та довели сильний інтерес академічної спільноти до вкрай актуальної у часі війни тематики українських змагань за національну свободу. Висловлюємо вдячність усім співорганізаторам заходу та доповідачам за продуктивну роботу. Зауважимо, що виголошені доповіді у форматі наукових статей будуть опубліковані у збірниках наукових праць Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність» (головний редактор – Ігор Соляр) та «Новітня доба» (головний редактор – Михайло Романюк).
