14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).
20–21 листопада 2025 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи» (до 95-річчя від дня народження), яка об’єднала понад сто науковців із різних куточків України та з-поза її меж. Ідейним центром, натхненником та організатором стала кафедра української мови Інституту суспільних та гуманітарних наук «Львівської політехніки». До участі в конференції активно долучилися наукові працівники Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, який був одним із співорганізаторів цього справжнього наукового свята.
На пленарному засіданні, приуроченому постаті корифея українського мовознавства, виступила Ганна Дидик-Меуш (докт.філол.н., голова Мовознавчої комісії НТШ, старший наук. співробітник відділу української мови) із доповіддю «Лев Полюга у першому складі Мовознавчої комісії відновленого НТШ в Україні», а Ольга Кровицька (канд.філол.н., старший наук. співробітник відділу української мови) на засіданні круглого столу «Левко Полюга і сучасне українське мовознавство: спадщина, діалог, розвиток» виголосила доповідь «Українські пам’ятки XVI – першої половини XVII ст. у науковій спадщині Л. Полюги».
Другий день конференції було присвячено науковим дослідженням за різними лінгвістичними напрямами на секційних засіданнях. Зокрема на секції «Історія української мови: традиції дослідження й нові інтерпретації» Ганна Войтів (канд.філол.н., старший наук. співробітник відділу української мови) висвітлила тему «Контекст пам’ятки як джерело визначення семантики слова у словнику», Ольга Заневич (канд.філол.н., старший наук. співробітник відділу української мови) виступила із доповіддю «До джерел «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.»: анонімна рукописна пам’ятка «Розмова-Бесѣда».
Секцію «Етнолінгвістичні та діалектологічні студії української мови», відкривала та модерувала Тетяна Ястремська (докт.філол.н., заступник директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ), яка представила дослідження «Рудківщина на мапі говорів української мови». Оксана Сімович (канд.філол.н., старший наук. співробітник відділу української мови) виступила із доповіддю «Усні історії з Болехівщини про повстанців як вияв індивідуальної та колективної пам’яті», Ірина Романина (канд.філол.н., наук. співробітник відділу української мови) – «Наївна лінгвістика крізь призму діалектних текстів». Ірина Черевко (канд.філол.н., старший наук. співробітник відділу української мови) охарактеризувала «Українську обрядову фразеологію у мовній картині світу». Результати своїх досліджень представили також аспіранти відділу: Віта Османова виголосила доповідь «Семантичні особливості іменника в наддністрянському говорі», а Павло Кузик – «Гуцульський говір у цифровому просторі: перспективи та проблеми створення електронного словника».
Екскурсія чарівними вечірніми вуличками Львова, яку провів неперевершений пан Богдан Литвин на завершення конференції, ще більше згуртувала науковців, які з душевною теплотою згадували професора Левка Полюгу.
Детально про конференцію – за покликанням:
https://lpnu.ua/news/v-universyteti-vidbulasia-mizhnarodna-movoznavcha-konferentsiia?fbclid=Iwb21leAORJDJjbGNrA5EjaWV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHoxGWTuWx5LTnFuAN_bBnSfeRIfGuVgTL5SB1n8oAkfYT7yxwwHsHV7WIwdV_aem_wNbuu_1HzuaEJWc-cDsRUw