Мирон Кордуба: інтелектуальна спадщина вченого (до 150-річчя від дня народження)

4 березня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Наукова конференція «Мирон Кордуба: інтелектуальна спадщина вченого (до 150-річчя від дня народження)». Із вступним словом виступив декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Руслан Сіромський, який модерував наукове зібрання. Він наголосив на значенні постаті Мирона Кордуби для української історичної науки та академічного середовища Університету. Після вітальних слів розпочалося перше засідання конференції, під час якого учасники зосередилися на особистості Мирона Кордуби та його місці в українській історичній науці. Професор медицини Борис Білинський, внук Мирона Кордуби, який неодноразово відвідував Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, поділився спогадами про свого діда, що дало змогу поглянути на постать дослідника крізь призму родинної пам’яті та особистих історій. Він відзначив публікації  науковців Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України кандидата історичних наук Олега Піха та докторки історичних наук Оксани Рудої, які упорядкували бібліографію "Історичне краєзнавство (за матеріалами картотеки Мирона Кордуби). Ч.1: Історичне краєзнавство, історична географія та картографія українських земель" (Львів, 2015. 316 с.). Леонід Зашкільняк порушив теоретичні питання історії у творчості Мирона Кордуби, окресливши особливості його наукових підходів і методологічних зацікавлень. Олег Павлишин звернувся до теми політичної діяльності вченого у 1914–1923 роках, висвітливши його участь у суспільно-політичних процесах цього періоду. Друге і третє засідання конференції проходили в Музеї історії Університету. Під час другого засідання йшлося про інтерпретацію історії України у працях Мирона Кордуби, зокрема про його бачення ключових моментів української історії у світлі класичної та некласичної історіографії. Наш колега, доктор історичних наук Володимир Александрович розкрив висвітлення історії Галицько-Волинської держави в дослідженнях ученого. Третє засідання було присвячене окремим напрямами наукової спадщини Мирона Кордуби. Доповідачі розглянули його суспільно-географічні дослідження, внесок у становлення спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін у Львові в першій половині ХХ століття, а також етнографічну складову його наукової діяльності. У заході взяли участь не лише внук, але й правнуки і праправнуки відомого вченого. Насамкінець зауважимо, що в відділі "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту упорядковано унікальну історичну картотеку М. Кордуби.