13 травня 2026 року відбувся семінар Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ та Львівського музею історії релігії, який організувала та провела д.і.н. Ірина Орлевич. Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».
Гостею семінару була доктор Ельжбета Квєціньска – дослідниця Інституту славістики Польської академії наук (Варшава).
Доповідачка виступила з рефератом на тему: «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення». Е. Квєціньска зазначила, що концепція «цивілізаційної місії» як ідеологічний трансфер із Заходу легітимізувала становище Польщі та України в європейській ієрархії ХІХ-го століття як «цивілізованих» націй. Наявність свого Сходу для «цивілізаційної місії» доводив суб’єктність бездержавних нації в очах західних імперій. Історії про захист antemurale christanitatis від вторгнень, мобілізували та консолідували суспільства та виправдовували право на певну територію. Польська романтична історіографія писала про польсько-український бастіон, де козаки разом з польською шляхтою захищали Річ Посполиту, що мало на меті прив'язати Україну до Польщі. Українська історіографія виступала проти цього, наголошуючи на незалежній цивілізаційній місії козаків без польської шляхти, а також на першості української колонізації степу.
Поділ на цивілізованих та варварських, колонізаторських та корінних створив соціальну ієрархію між «своїми» та «чужими» всередині українського та польського національних рухів. Цей поділ, на думку історикині, використовувала домінуюча польська група при владі для дискримінації українського населення, наслідуючи колоніальні практики в мові та освіті, під час Галицької автономії. Натомість, в українській історіографії ХІХ століття зявилося кліше про вічного «польського окупанта» на «українській етнічній території» яке творило образ поляків як «чужих» для українського національного руху.
Доповідь викликала значний інтерес і жваву дискусію. В обговоренні взяли участь: Павло Артимишин, Роман Голик, Наталя Колб, Богдан Тихолоз та ін.
