20–22 травня 2026 року у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася ХХІ Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України». Співорганізаторами заходу виступили Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Державний історико-культурний заповідник «Тустань».
У роботі конференції взяли участь понад 50 науковців з України, Польщі, Австрії.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, член-кореспондент НАН України Ігор Соляр. У вітальному слові він наголосив на вагомих здобутках відділу археології в умовах повномасштабної війни і побажав присутнім плідної роботи під час засідань. Директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба», к.і.н. Олег Осаульчук в вітальному слові акцентував на потребі збереження культурної спадщини і ролі у цих процесах археологів, згадав колег, які відійшли до вічності за час повномасштабної війни.
Із циклом цікавих та актуальних доповідей виступили дослідники, які проводять інтердисциплінарні дослідження, зокрема, Лариса Кулаковська, Віталій Усик, Руслан Коропецький, Олександр Ситник («Левалуазький технокомплекс на Волині»), Андрій Богуцький, Олена Томенюк («На перетині палеогеографії та археології: кріогенез як фактор формування та збереження палеолітичних пам’яток»), Марта Полтовіч-Бобак, Марія Ланчонт, Даріуш Бобак («Польсько-українське культурне пограниччя у ранньому кам’яному віці»), Євгенія Яніш, Олег Петраускас («Результати археозоологічних досліджень пам’ятки Комарів-1 (могильник черняхівської культури) та споруди середньолатенського часу ІІІ ст. до н. е.»). Особливу увагу учасників конференції привернули доповіді присвячені дослідженням окремих археологічних культур, зокрема, культури лінійно-стрічкової кераміки (Дмитро Гаскевич), лійчастого посуду (Андрій Гавінський, Малгожата Рибіцька), трипільської культури (Тарас Ткачук, Євгеній Левінзон, Яна Яковишина), культури шнурової кераміки (Марія Войтович, Ігор Войтович, Зоя Ільчишин, Ірина Луцик), памʼяток ранньозалізного віку (Андрій Бардецький, Денис Слюсар). Цікавою для аудиторії була доповідь Дмитра Павліва «Західноукраїнська Гіперборея» і культ богині Деметер».
Щороку численно представлена і середньовічна археологія. Не стала винятком і цьогорічна конференція, на якій дослідники торкнулися проблем раннього й класичного середньовіччя (Марина Сергєєва про вироби з дрібно-виробного лісу), верифікаційних розкопок на багатошаровій пам’ятці на г. Печера в Ілові (Юрій Лукомський, Андрій Гавінський, Руслан Коропецький), нових археозоологічних досліджень на Поділлі (Марина Ягодинська, Михайло Кублій, Василь Ільчишин), «Фландомерії», згаданій у папському листі від 1327 року (Микола Бандрівський), а також питань фунеральної культури (Володимир Мойжес), міської археології (Остап Лазурко, Тарас Верба), пізньосередньовічної та ранньомодерної колекції кераміки з Кам’янця-Подільського (Лариса Виногродська).
Заслуговують уваги і доповіді, присвячені скарбам і окремим знахідкам, що походять з різних археологічних епох (Володимир Петегирич, Віталій Конопля, Назар Демський, Олександр Позіховський, Лариса Білинська, Ярослав Володарець-Урбанович, Володимир Стемковський, Юрій Мазурик).
Окремим блоком виокремлено доповіді, присвячені історії археології заходу України. Цей напрям представили Наталя Булик, яка в рамках реалізації проєкту Національного фонду досліджень України виголосила доповідь «Праісторична доба заходу України крізь призму міжвоєнних візуальних джерел», а також Оксана Куценяк, Анастасія Баукова, Дарія Конів, Адріанна Щерба, Мажена Возьни.
Не залишились поза увагою учасників конференції і розвідкові дослідження (Роман Миська, Зоя Ільчишин, Богдан Сало, Тарас Остапик, Дмитро Мостовий, Артем Борисов), рятівні розкопки (Богдан Сало, Дмитро Мостовий, Юлія Шніцар) та інвентаризація об’єктів археології (Марія Падюка, Олег Осаульчук). Підсумовуючи результати конференції, учасники акцентували увагу на необхідності інвентаризації археологічних пам’яток, а також важливості проведення інтердисциплінарних досліджень із залученням археологів, антропологів, геологів, ґрунтознавців, палеоботаніків та інших спеціалістів.
Третій день конференції, вже традиційно, археологи провели у звичному для себе середовищі. Цьогорічний маршрут проходив до фортеці «Тустань». Екскурсію провів заступник директора заповідника Роман Миська. Виїзне засідання завершилося спільним багаттям та обідом, приготовленим у польових умовах.
Гості покидали Львів з надією зустрітися через рік за незмінною адресою відділу археології, планами на новий польовий сезон і мріями про вдале археологічне літо без ракет і тривог, яке принесе епохальні відкриття та сенсаційні знахідки.
