ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»

2026-05-28

25–26 травня 2026 року відбулася ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», яку організував Львівський музей історії релігії спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.C.Грушевського НАН України, Інститутом філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України,  Інститутом українознавства  ім.І.Крип’якевича НАН України та Центром релігійної культури ім. Ігоря Скочиляса Українського католицького університету.

Із вітальними словами до учасників наукового заходу звернулися: Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, завідувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України (м. Київ), Людмила Филипович, докторка філософських наук, професорка, президентка Української асоціації релігієзнавців (м. Київ), Ігор Соляр, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) та директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць.

На пленарному засіданні розглядалися актуальні для сьогодення питання, а саме стан суспільно-релігійних відносин в Україні, виклики, перед якими постають Церква й держава в теперішніх умовах. Доповідаючи на цю тему, Людмила Филипович наголосила, що за нинішніх обставин Церква, крім традиційних релігійно-духовних покликань, має ще одну надзвичайно важливу місію – стати голосом народу, доносячи до влади його потреби, очікування та надії. Церква, на переконання вченої, повинна бути совістю нації, реагуючи на різні, передовсім моральні, виклики.

Уже стало традицією присвячувати виступи знаковим ювілейним подіям. До таких цьогоріч належать Берестейська унія 1596 р. та Львівський псевдособор 1946 р. Генезу церковної злуки в контексті політики світської й духовної влади Речі Посполитої висвітлив доктор історичних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка Леонід Тимошенко. Про  сучасні виклики для дослідників проблематики Львівського псевдособору 1946 р. дискутував о. Тарас Бублик, кандидат історичних наук, доцент Інституту історії Церкви Українського католицького університету (м. Львів).

Особливості львівської школи українського релігійного малярства першої половини XVI ст. охарактеризував доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир Александрович. Роль митрополита Андрея Шептицького в організації Собору Російської греко-католицької церкви в Петрограді 1917 року та значення цієї події –  розкрила у своїй доповіді кандидатка історичних наук, заступниця директора з наукової роботи Львівського музею історії релігії Олександра Киричук.

Програма заходу охоплювала роботу таких секцій: «Сакральний простір давнини: археологія, міфи, пам’ятки», «Історія церковного життя ХVІІ – початку ХХ ст.», «Релігійний дискурс у контексті політичних зламів та інституційних трансформацій ХХ‒ХХІ ст.»

Участь у конференції взяли понад 50 науковців зі Львова, Києва, Дрогобича, Івано-Франківська, Ужгорода, а також з-за кордону, зокрема з Жешува (Польща).


Історія релігій в Україні 2026


Читайте також:

2026-06-05
Шановні колеги! До Вашої уваги Програма заходів до 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

2026-06-03

29–30 травня 2026 року у Львові на базі Українського католицького університету відбулася V Міжнародна конференція UNLP (Ukrainian Natural Language Processing) - престижна наукова конференція, присвячена обробці природної мови для української. Цьогоріч на UNLP своє дослідження представили д.філол.н., проф., ст.н.сп. відділу української мови Ганна Дидик-Меуш і аспірант відділу української мови Дмитро Чаплинський.


2026-05-29

25–26 травня 2026 року в Палаці Сташиця у Варшаві відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція з циклу «Актуальні проблеми діалектології» – «Dawne i współczesne kontakty językowo-kulturowe w krajach słowiańskich» / «Минуле і сучасне мовно-культурних міжслов’янських контактів. Світлої пам’яті професора Януша Сятковського». Співорганізаторами цього наукового форуму стали Інститут славістики Польської академії наук, Комітет слов’янознавства ПАН, Варшавське наукове товариство, Фундація польської мови, Державна академія прикладних наук у Кросні та Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.


Оголошення:

Видання:

Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953)