25–26 травня 2026 року в Палаці Сташиця у Варшаві відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція з циклу «Актуальні проблеми діалектології» – «Dawne i współczesne kontakty językowo-kulturowe w krajach słowiańskich» / «Минуле і сучасне мовно-культурних міжслов’янських контактів. Світлої пам’яті професора Януша Сятковського». Співорганізаторами цього наукового форуму стали Інститут славістики Польської академії наук, Комітет слов’янознавства ПАН, Варшавське наукове товариство, Фундація польської мови, Державна академія прикладних наук у Кросні та Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.
У конференції взяло участь понад 50 науковців із Польщі, України, Чехії, Словаччини, Німеччини та Сербії. У центрі уваги – проблеми слов’янської діалектології, лексикографії, мовних контактів, міжкультурної комунікації, історії слов’янських мов, а також функціонування діалектної лексики в сучасному культурному просторі.
Важливою була участь українських науковців, які представили провідні наукові та освітні установи: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України (Тетяна Ястремська, Ірина Романина, Оксана Сімович, Марина Демедюк, Віта Османова, Павло Кузик), Інститут української мови НАН України (Павло Гриценко, Наталія Вербич, Галина Сікора), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Оксана Суховій), Ізмаїльський державний гуманітарний університет (Андрій Колесников, Марина Делюсто), Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (Інна Горофʼянюк), Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (Юрій Бідношия). Доповіді українських дослідників стосувалися проблем міжмовних запозичень, польсько-української інтерференції, динаміки українських говірок, збереження української культурно-мовної спадщини та нових підходів до укладання діалектних словників.
Пленарна доповідь директора Інституту української мови НАН України, професора Павла Гриценка «Евристичний потенціал слов’янських діалектних локалізмів» була присвячена значенню діалектних локалізмів як носіїв цінної мовної та позамовної інформації, що розкривають давні слов'янські паралелі й засвідчують глибину української мовної традиції.
Викликали зацікавлення доповіді науковців Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України – співорганізатора конференції. На пленарному засіданні Тетяна Ястремська виголосила доповідь «Методологічні інновації в сучасній діалектній лексикографії», у якій представила нові підходи до формування реєстру діалектного словника, структурування словникової статті, фіксації фонетичної та граматичної варіантності, а також можливості інтеграції електронних лексикографічних платформ. Оксана Сімович проаналізувала мовні маркери багатокультурного середовища міста Болехова та представила міжетнічні контакти в усному мовленні його мешканців у доповіді «Запозичена лексика в усній історії Болехова як свідчення культурно-національних контактів». Ірина Романина порушила проблему функціювання польських лексичних запозичень у сучасних говорах Галичини, їхньої семантичної адаптації та ролі у відображенні тривалих українсько-польських мовно-культурних контактів («Полонізми в сучасному говірковому мовленні галичан»).
Міждисциплінарний аспект конференції посилила доповідь Марини Демедюк «Образ польських поселень у фольклорній пам’яті Волинського Полісся: топонімічні маркери та повернення культурного ландшафту». Дослідниця проаналізувала усні наративи Волинського Полісся, у яких збережено пам’ять про польські поселення як про «втрачені ландшафти», а також звернула увагу на роль топонімів як мовних маркерів міжкультурних контактів і важливих елементів історичної пам’яті регіону.
Результати своїх наукових студій апробували також аспіранти відділу української мови: Віта Османова виступила з доповіддю «Лексикографічне опрацювання іменника в наддністрянському говорі», у якій обґрунтувала модель словникової статті, побудовану на принципі «слово в тексті», із виокремленням граматичної, семантичної, ілюстративної та фразеологічної зон, а Павло Кузик акцентував на проблемах створення електронного словника гуцульського говору.
Другий день конференції розпочала меморіальна сесія, присвячена першій річниці професора Януша Сятковського. Професор Дорота Кристина Рембішевська представила книгу, підготовлену до конференції «O Profesorze Januszu Siatkowskim (1929–2025) rodzina, bliscy, uczennice i uczniowie».
Варшавська конференція стала ювілейним – двадцятим – засіданням міжнародного наукового семінару «Актуальні проблеми діалектології», який 1999 року започаткувала світлої пам’яті Наталя Хобзей в Інституті українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України. Упродовж понад двох десятиліть цей форум об’єднує діалектологів, лексикографів та етнолінгвістів з усієї Європи. Варто зазначити, що професор Я.Сятковський неодноразово брав участь у конференціях, а його доповіді, постановка важливих наукових проблем та неординарні підходи до їх розв’язання викликали жваві дискусії та запам’яталися учасникам.
Проведення цьогорічного (як і попереднього) засідання у Варшаві засвідчило не тільки значну підтримку польських колег в умовах російсько-української війни, а й важливу роль Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України у розвитку міжнародної наукової співпраці в галузі слов’янського мовознавства.
Конференція стала авторитетним майданчиком для міжнародного наукового діалогу, обміну дослідницьким досвідом та обговорення актуальних проблем слов’янської діалектології й мовно-культурних контактів у Центрально-Східній Європі.
Учасники та організатори висловили сподівання, що наступне засідання, заплановане на 2028 рік, відбудеться знову у Львові – місті, де було започатковано цей науковий форум, і що Україна зустріне його вже без війни.
