11 червня 2026 року у Львові в межах заходів з нагоди 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція «ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ ТА ЙОГО ДОБА», ініційована та організована відділом новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України за участі та сприяння Західного наукового центру НАН України і МОН України, Львівського національного університету ім. І. Франка, Наукового товариства ім. Шевченка. Вузькотематична, здавалося, на перший погляд, конференція зібрала широке коло науковців з різних куточків України. Участь в події взяли 23 науковці, які представляли наукові та освітні установи Львова, Києва, Луцька, Івано-Франківська, Рівного. Захід розпочався з хвилини мовчання за загиблими героями України.
Конференцію відкрив директор Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Ігор СОЛЯР. З вітальними словами виступили доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Руслан СІРОМСЬКИЙ та кандидат історичних наук, заступник голови Наукового товариства ім. Шевченка Андрій ФЕЛОНЮК. Завершилася вступна частина врученням грамот та подяк співробітникам Інституту за високі наукові здобутки, багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у науку.
На пленарному засіданні виголосили доповіді кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Андрій ФЕЛОНЮК («Іван Крип’якевич – директор Історично-філософічної секції НТШ (1934–1944 рр.): плани і здобутки»), доктор історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України Роман ГОЛИК («Учитель – учень, Інститут суспільних наук – Інститут українознавства: Іван Крип’якевич і Ярослав Ісаєвич в історіографії та історичній пам’яті»), кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталія МИСАК «Галицька молодь та історична наука: від хобі до професійних досліджень (на прикладі Івана Крип’якевича та його товариського середовища)», доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету ім. І. Франка Леонід Зашкільняк («Іван Крип’якевич та Український Таємний Університет (1920–1925 рр.)»).
Після пленарного засідання робота конференції продовжилася на секційному засіданні, яке модерували кандидат історичних наук, старший дослідник Наталія КОЛБ, доктор історичних наук, професор Андрій СОВА. Учасники заходу у своїх доповідях висвітлили різні аспекти життя, діяльності та наукові здобутки Івана Крип’якевича. Належну увагу було приділено науковій спадщині вченого, його ролі у суспільно-політичних і культурно-освітніх процесах в Україні ХХ ст.; проблемам військової історії у дослідженнях Івана Крип’якевича; його внеску як фундатора академічної гуманітарної науки у Львові; родинному та інтелектуальному середовищам вченого. Зокрема, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН Україна Іван ПАТЕР розповів про знаменитих учнів академіка Івана Петровича Крип’якевича. Кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету ім. І. Франка Олександр ЦЕЛУЙКО у своїй доповіді торкнувся діяльності декана історичного факультету Львівського університету Івана Крип’якевича у 1944–1945 рр. Доктор історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України Андрій ЖИВ’ЮК, проаналізувавши донесення агентури МГБ, висвітлив питання призначення Івана Крип’якевича на посаду директора Інституту суспільних наук АН УРСР. Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки Володимир ПРИШЛЯК виступив із доповіддю «З кола семінару Михайла Грушевського “Історичні вправи”: Іван Джиджора та Іван Крип’якевич». Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир ПАШУК охарактеризував здобутки Івана Крип’якевича як автора просвітянських видань у 1907–1918 рр. Кандидат історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Павло АРТИМИШИН показав роль Івана Крип’якевича у впорядкуванні військових могил у Галичині в міжвоєнний час. Кандидат історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталія КОЛБ проаналізувала історичний курс Івана Крипʼякевича в освітній програмі Львівської греко-католицької богословської академії у 1934–1939 рр. Аспірант відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, фахівець відділення профорієнтаційної роботи Львівського державного університету внутрішніх справ Михайло ГАВРИЛЮК виголосив доповідь «Олександр Кониський та Іван Крип’якевич у НТШ». Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України Оксана ГОДОВАНСЬКА проаналізувала дослідницьку лабораторію Івана Крип’якевича. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника Назарій ЛОШТИН представив архівні матеріали родини Крип’якевичів, які зберігаються у фондах відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олександр ЛУЦЬКИЙ висвітлив науково-організаційну та наукову діяльність Івана Крип’якевича в роки Другої світової війни. Аспірантка гуманітарного факультету Українського Католицького Університету, досліднця-архівістка Центру міської історії Центрально-Східної Європи Ліана-Марія БЛІХАРСЬКА виступила із доповіддю на тему «“Галицький”: відсутня справа-формуляр (постать Івана Крип’якевича у розсекречених агентурних справах “Рифи” та “Лінгвіст”)». Магістр історії, лаборант Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН Україна Василина ПАСТЕРНАК продемонструвала «Інститут суспільних наук АН УРСР у відеофайлах Суспільне медіатека». Доктор історичних наук, професор, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрій СОВА представив історію стосунків Степана Гайдучка та родини Івана Крип’якевича після Другої світової війни та констатував, що Степан Гайдучок вплинув на формування світогляду дітей Івана Крип’якевича – Петра-Богдана й Романа, зокрема навчаючи їх в Академічної гімназії та її філії у Львові впродовж 1934–1943 рр.
Ґрунтовні доповіді, цікаві запитання та дискусії провідних дослідників української історії щодо ключових аспектів біографії академіка Івана Крип’якевича продемонстрували високий рівень професіоналізму учасників конференції та довели сильний інтерес академічної спільноти до вкрай актуальної у часі війни тематики. Висловлюємо вдячність усім співорганізаторам заходу та доповідачам за продуктивну роботу. Зауважимо, що виголошені доповіді у форматі наукових статей будуть опубліковані у збірниках наукових праць Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність» (головний редактор – Ігор Соляр) та «Новітня доба» (головний редактор – Михайло Романюк).
#ІнститутУкраїнознавства #НАНУкраїни #Львів #Наука #Ювілей #75років
