12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.
Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм.
Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.
Директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло ГРИЦЕНКО у доповіді «Відродження львівської академічної лінгвістики в повоєнні десятиліття: кроки проти течії» порушив питання становлення українського мовознавства в умовах радянської дійсності, окреслив роль львівських учених у збереженні та розвитку національних наукових традицій.
У доповіді «Іларіон Свєнціцький як дослідник давньоукраїнської писемної спадщини (до 150-річчя від дня народження)» кандидат філологічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Юрій ОСІНЧУК акцентував увагу на його внеску у вивчення рукописних та стародрукованих пам’яток, зокрема Лавришівського та Бучацького Євангелій. Тему наукової діяльності Іларіона Свєнціцького продовжила кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри слов’янської філології ім. професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету ім. І. Франка Ольга СОРОКА, яка висвітлила його роль у розвитку львівської славістики, формуванні наукової школи та підготовці нового покоління дослідників.
125-річчю від дня народження професора Лукії Гумецької була присвячена доповідь кандидата філологічних наук, старшої наукової співробітниці відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Ганни ВОЙТІВ, яка проаналізувала перший лексикографічний досвід дослідниці – «Польсько-український словник», звернувши увагу на труднощі та виклики, які стояли перед лексикографами того часу, а також на наступний науковий етап ученої – «Словник староукраїнської мови XIV–XV ст.».
Кандидат філологічних наук, в.о. завідувача відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталія БАГНЮК представила науковий доробок Лідії Коць-Григорчук (до 100-річчя від дня народження) у сфері палеографічного вивчення написів на середньовічних іконах, а кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови ім. професора Івана Ковалика Львівського національного університету ім. І. Франка Оксана КОСТІВ зосередила увагу на її внеску в розвиток лінгвогеографічних студій.
Доктор філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна ЯСТРЕМСЬКА виголосила доповідь «Ярослава Закревська у парадигмі діалектології» (до 95-річчя від дня народження), наголосивши на значенні її наукових праць для дослідження українських говорів та розвитку діалектологічної науки, зокрема на внеску в укладання та видання фундаментальної діалектологічної праці – другого тому «Атласу української мови».
Окремий тематичний блок пленарного засідання був присвячений постаті багатолітнього директора Інституту, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича – до 90-річчя від дня народження. Доктор історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Роман ГОЛИК звернувся до образу Ярослава Ісаєвича як учителя, простеживши поєднання особистісного й професійного вимірів його діяльності, а доктор філософії в галузі історії, доцент кафедри історії Українського католицького університету Остап СЕРЕДА підкреслив його роль у формуванні наукового середовища та підтримці молодих науковців.
Під час секційного засідання учасники актуалізували низку важливих проблем української історії, історії мови, діалектології та фольклористики, репрезентуючи міждисциплінарний підхід гуманітарних студій. Значний блок доповідей стосувався наукової спадщини Ярослава Ісаєвича та різних аспектів його дослідницької й організаційної діяльності. Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Микола ЛИТВИН висвітлив внесок ученого у розвиток історичної полоністики та українсько-польської наукової співпраці, зокрема у вивчення тем, що стосувалися українсько-польського протистояння, показавши їхній ширший контекст. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олександр ЛУЦЬКИЙ проаналізував перший період директорства Ярослава Ісаєвича у 1990-х роках. Аспірант Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Едуард МАКАРЕНКО розглянув внесок дослідника у вивчення польської експансії на східноєвропейські землі у XIV ст.
Вагоме місце у програмі посіли доповіді з медієвістики. Кандидат історичних наук, старший дослідник, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ілля ПАРШИН звернувся до проблеми походження краківського єпископа Прокопа «з Русі», проаналізувавши наявні джерела та історіографічні інтерпретації. Кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ярослав КНИШ представив дослідження князівської символіки, присвячене прапорам династії Романовичів, відзначивши, що в кожного керманича був свій варіант прапора.
Окремий тематичний блок становили доповіді з історії українсько-польських відносин та суспільно-політичних процесів нового і новітнього часу. Доктор історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрій БОЛЯНОВСЬКИЙ здійснив аналіз Гадяцької угоди 1658 року, розглянувши її зміст, політичні наміри авторів та принципи співіснування сторін, і зазначив, що станові інтереси переважили над геополітичними перспективами. Кандидат історичних наук, доцент Карпатського національного університету ім. В. Стефаника Микола ВІТЕНКО охарактеризував національну структуру великого землеволодіння у Східній Галичині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олена АРКУША висвітлила спроби формування польсько-русофільського союзу в Галичині 1908 р. та пов’язані з цим політичні ризики. Доктор історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрій ЖИВ’ЮК розглянув долі депутатів Народних Зборів Західної України в умовах більшовицького режиму, а кандидат історичних наук, молодша наукова співробітниця відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Юлія ШЕЛЕП проаналізувала міжнаціональні відносини у західних областях УРСР другої половини ХХ ст. крізь призму усноісторичних свідчень. Особливу актуальність мала доповідь кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олега ПІХА, присвячена російським дезінформаційним кампаніям у Польщі, їхнім основним наративам та трансформаціям у сучасних умовах.
Філологічний блок секційного засідання охоплював питання історичної лексикології, діалектології та мовної пам’яті. Кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Оксана СІМОВИЧ дослідила відображення багатокультурного минулого Болехова через запозичену лексику в усноісторичних наративах, а кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Марина ДЕМЕДЮК проаналізувала особливості репрезентації іноетнічних образів в усних оповідях Волинського Полісся. Кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ольга КРОВИЦЬКА звернулася до дериватологічних студій Лукії Гумецької та їхнього значення для українського мовознавства. Аспірантка відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Віта ОСМАНОВА представила діяльність відділу української мови в контексті дослідження наддністрянського говору.
Усі доповіді були цікавими й актуальними, проте особливу цінність мали також обговорення та дискусії після основних виступів, у яких зауваження ставали своєрідною консультацією і поштовхом до подальших наукових пошуків.
За результатами роботи конференції учасники відзначили вагоме значення наукової спадщини українських мовознавців та істориків для розвитку сучасної гуманітаристики, наголосили на необхідності подальшого дослідження історико-культурної спадщини України та розширення міждисциплінарної наукової співпраці.
#ІнститутУкраїнознавства #НАНУкраїни #Львів #Наука #Ювілей #75років
