20–24 липня 2026 року філологи Інституту – Тетяна Ястремська, Оксана Сімович, Ірина Романина, Марина Демедюк та Наталія Хібеба – провели діалектологічно-фольклористичну експедицію на Гуцульщину, відвідавши села Криворівня, Буковець і Красник Верховинського району Івано-Франківської області.
Експедицію організовано в межах планової теми відділу української мови з метою фіксації живого мовлення гуцулів, а також збирання матеріалів про традиційну культуру, фольклор і усну історію краю. Запис мовлення здійснювали методом напівструктурованого інтерв’ю, що дало змогу зафіксувати автентичні зразки сучасного гуцульського говору. Загалом опитано понад 15 респондентів – чоловіків і жінок, переважно старшого віку (80+ років).
Важливим напрямом експедиційної роботи став збір усноісторичних наративів. Під час інтерв’ювання місцевих жителів записано розповіді про повсякденне життя, традиційне господарювання, календарні (різдвяні, великодні) та родинні (весільні, пологові, похоронні) обряди, народні вірування, демонологічні оповіді, особливості виховання дітей, спогади про війну, національно-визвольні змагання та зміни, що відбулися в селах упродовж ХХ–ХХІ століть. Особливу увагу приділено свідченням про історичні події та трансформацію традиційної культури в сучасних умовах. Окрім цього, записано фольклорні тексти – співанки, замовляння, народні прикмети, повір’я, топонімічні перекази та інші зразки усної народної творчості.
Зібрані експедиційні матеріали поповнять корпус авдіозаписів, що становить джерельну базу «Словника гуцульського говору» та дає змогу простежити сучасний стан і динаміку розвитку гуцульського діалекту. Усноісторичні свідчення мають важливу історико-культурну цінність, адже відображають колективну пам’ять громади, локальну картину світу та процеси збереження нематеріальної культурної спадщини Гуцульщини.
Експедиція засвідчила високий рівень збереженості гуцульського діалекту попри вплив сучасних комунікаційних процесів і літературної мови. Зібрані матеріали стануть вагомою джерельною базою для подальших лінгвістичних, фольклористичних та етнологічних досліджень, а також будуть використані для створення електронного корпусу діалектного мовлення Гуцульщини.
