Упродовж 21 серпня – 3 вересня 2026 року доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова разом з кандидатом географічних наук, доцентом кафедри туризму, в. о. начальника відділу міжнародних зв’язків цього ж університету Павлом Кучером були залучені до міжнародного дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії. Перший етап проєкту Міністерства закордонних справ України «Історичні резиденції 2.0: Український фактор в історії славетних перемог», реалізований у Національній та університетській бібліотеці Словенії (NUK) у Любляні. Зусилля спрямовані на виявлення, дослідження та введення до наукового обігу архівних матеріалів, що висвітлюють український фактор у ключових подіях європейської та світової історії, а також на посилення міжнародної присутності української історичної науки.
За час роботи опрацьовано значний масив архівних матеріалів, серед яких листування, звернення, оголошення, афіші, фотографії, поштівки, записи Івана Боберського, фінансові документи, книги, брошури та листівки. Особливу цінність цих матеріалів становить їхня тематична та географічна широта. Документи розкривають різні аспекти історії тілесного виховання і спорту як на українських землях, так і в осередках української діаспори у США, Канаді, Франції, Німеччині, Великій Британії, Польщі, Чехії, Словенії, Хорватії та інших країнах. Окремий пласт архіву стосується діяльності українських громадських організацій у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також важливих сторінок української історії періоду Першої світової війни та Української революції 1917–1923 років, безпосереднім учасником яких був Іван Боберський. Враховуючи значний обсяг матеріалів та їхню наукову цінність, під час роботи було досягнуто домовленості про подальшу співпрацю та продовження дослідження архівної спадщини Івана Боберського.
Щира подяка директорці NUK dr. Jana Kolar за гостинний прийом у стінах бібліотеки; mag. Marijan Rupert, керівнику Рукописної колекції NUK, – за підготовку матеріалів Івана Боберського для дослідницької роботи; а також Nana Merjasec, Events and Public Relations, – за організаційну допомогу та сприяння в роботі. Висловлюємо вдячність команді Міністерства закордонних справ України за підтримку та сприяння в реалізації проєкту, зокрема Глібу Фіщенку, аташе відділу стратегічних комунікацій Департаменту публічної дипломатії та стратегічних комунікацій та Юлії Сапізі, директорці громадської організації «Фундація культурної дипломатії». Щиро дякуємо Надзвичайному і Повноважному Послу України в Республіці Словенія Петру Бешті та дипломатам Посольства України в Республіці Словенія за підтримку, сприяння в реалізації проєкту та гостинний прийом українських дослідників. Важливу роль у реалізації проєкту відіграла підтримка керівництва Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського – ректора, професора Ярослава Свища та проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, професора Мар’яна Пітина.
Під час опрацювання документів у Любляні, вдалося також побувати у місті Тржич, де ознайомлено з експозиціями музею, історією та культурною спадщиною міста. Особливе значення мало відвідання будинку, де встановлена пам’ятна дошка професору Іванові Боберському із зазначенням, що він проживав тут упродовж 1932–1947 років. Цінним стало знайомство з місцями, пов’язаними з життям Івана Боберського та можливість ще глибше відчути історичний зв’язок між Україною та Словенією. Також відбулося покладання квітів до могили Івана Боберського. У заході взяли участь міський голова Тржича Петер Миклич, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія Петро Бешта та другий секретар Посольства України Анастасія Щеголь
Дослідження архівної спадщини Івана Боберського триває. Попереду – нові матеріали, відкриття та важливі сторінки українсько-словенської історії та багатогранної спадщини Івана Боберського.
«За мало читаємо і за мало пишемо; для того за мало знаємо». – Іван Боберський.
