9 червня 2021 р. на базі Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулося четверте засідання «Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність» вебдискурсу «Українське державотворення новітньої доби: контроверсійні питання», співорганізаторами якого були Київський національний університет імені Т. Шевченка, Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, а також установи НАН України – Інститут історії України, Інститут політичних і етнонаціональних імені І. Кураса, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського, Національна спілка краєзнавців України. Захід, який присвячувався 30-річчю відновленню державної незалежності України, від організаторів привітали директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор Ігор Соляр, ректор Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Цепенда, декан історичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка, доктор історичних наук, професор Іван Патриляк. Засідання модерував завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор Микола Литвин.
На першій панелі критично проаналізовано історіографічний дискурс концепту державотворення на західноукраїнських землях у роки Української революції. Дискутант доктор історичних наук, професор Володимир Великочий (Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника) обґрунтував необхідність розгляду подій Української революції від 1914 до 1923 років. Натомість доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк (Інститут історії України НАН України) вважає передчасним перегляд нижньої дати початку Української революції. Доктор історичних наук, професор Олексій Сухий (Львівський національний університет імені І. Франка) запропонував чіткіше означити дефініції тієї доби (національно-демократична революція, повстання та ін.). Доктор історичних наук, професор Ярослав Калакура (Київський національний університет імені Т. Шевченка) підтримав теоретико-методологічні новації молодих дослідників УНР-ЗУНР.
На другій панелі розглянуто тенденції та особливості суспільно-політичних процесів у Західно-Українській Народній Республіці. Доктор політичних наук, професор Іван Монолатій (Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника), кандидат історичних наук, доцент Олег Павлишин (Львівський національний університет імені І. Франка) запропонували на нових методологічних засадах дослідити міжнаціональні відносини та соціальні проблеми, повсякдення у добу ЗУНР. Кандидат історичних наук Роман Тимченко (Інститут історії України НАН України) реконструював особливість державного соборного процесу у добу УНР. Кандидат історичних наук Галина Басараба-Тиліщак (Інститут історії України НАН України) навела маловідомі факти про участь галичан (біженців, військовополонених та ін.) у суспільно-політичному житті міст Наддніпрянщини у добу Української революції.
Учасники третьої панелі доктори історичних наук, професори Микола Кугутяк (Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника) та Микола Литвин (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) розповіли про особливості упорядкування чотиритомника «Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія», зазначили, що чимало гасел присвячено її опонентам і ворогам (йдеться про політичних та військових діячів більшовицької і білої Росії, Польщі, Чехословаччини та інших країн). Доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк (Інститут історії України НАН України) закликав колег активніше брати участь у написанні статей до електронної енциклопедії Української революції. Наприкінці засідання виступили доктор історичних наук, професор Ігор Соляр (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) та кандидат історичних наук, професор Григорій Савченко (Київський національний університет імені Т. Шевченка, координатор вебдискурсу), які подякували всім дискутантам за участь у змістовному і цікавому науковому заході.
З відео захисту можна ознайомитися на YouTube за покликанням.