History

Інститут як об’єднана наукова установа під назвою Інституту суспільних наук Академії наук УРСР  створено згідно з Постановами Ради міністрів СРСР № 457 від 21.02.1951 р., Ради міністрів УРСР № 561 від 23.03.1951 р., Президії АН УРСР від 30.03.1951 р., протокол № 12, § 204 р. на базі львівських відділів київських інститутів економіки, історії, археології, літератури і мовознавства АН УРСР, що були сформовані 1940 р. на основі секцій та комісій Наукового товариства ім. Шевченка.

Названі академічні відділи, поряд з відділом фольклору та етнографії, Державним етнографічним музеєм та філіалом Наукової бібліотеки АН УРСР були організовані після ліквідації радянською владою НТШ, яке на той час мало значний доробок українознавчих досліджень і досвід у підготовці національних наукових кадрів. Першим директором Інституту був економіст, згодом академік АН УРСР О. Нестеренко. Його фундаторами стали дійсні члени НТШ, в тому числі І. Крип’якевич (директор Інституту в 1953–1962 рр.), М. Возняк (перший завідувач відділу української літератури), І.Свєнціцький (перший завідувач відділу мовознавства). Поряд з ними працювали такі відомі науковці, як М. Смішко, В. Огоновський, С. Білецький, І. Карпинець, О. Терлецький, М. Деркач, О. Мороз, С. Щурат, Л. Гумецька, Д. Бандрівський, І. Керницький, М. Герасименко, Г. Ковальчак, О. Ратич, Г. Нудьга, М. Ґембарович, О.Черниш, Я. Закревська, Л. Полюга, М. Худаш, Л. Крушельницька, Ю. Сливка, Ю. Захарук, В. Ауліх, В. Баран, І. Свєшніков, О. Карпенко, В. Грабовецький та ін.

З вересня 1963 р. до квітня 1969 р. Інститут входив до складу Львівського державного університету ім. І. Франка. У цей період науковці Інституту підготували і опублікували низку цінних досліджень з археології, історії, фольклору та етнографії, мовознавства та літературознавства, в яких простежувався драматичний шлях розвитку суспільства і культури західноукраїнських земель від давнини до новітнього часу. Після академіка АН УРСР І. Крип’якевича Інститут очолювали філософ М.Олексюк (1964–1973), історик В.Чугайов (1973–1981), економіст М. Брик (1981–1988), історик Ф.Стеблій (в.о.,1988–1989). Впродовж 1989–2010 рр. директором Інституту був знаний історик і культуролог, академік НАН України Я. Ісаєвич. 7 липня 2010 р. в.о. директора Інституту призначено заступника директора з наукової роботи, доктора історичних наук, професора М.Р. Литвина.

В новітній період Інститут був організатором і співорганізатором багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, симпозіумів та семінарів, зокрема Міжнародний симпозіум "Іван Франко та світова культура", проведений у вересні 1986 р. під егідою ЮНЕСКО, Другий міжнародний конгрес україністів у Львові 1993 р., міжнародні наукові конференції "Традиції античної культури в Центральній та Східній Європі" (1995), "Депортації українців та поляків: кінець 1939 – початок 50-х років (до 50-річчя операції "Вісла" (1997)", "Революції 1848–1849 років у Центрально-Східній Європі та Україна" (1998), "Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. До 1100-річчя княжого Галича" (1998), "Західно-Українська Народна Республіка: до 80-річчя утворення" (1998), "Депортації 1944–1951 років (до 60-річчя акції "Вісла")" (2007), "Осмислення спадщини Давньої Русі: Галицько-Волинське князівство в історіографії" (2007), "Галичина: простір, мови, люди" (2008), "Українсько-польсько-білоруське сусідство ХХ століття" (2008), "Друга Світова війна крізь призму подолання стереотипів" (2009), "Історична пам'ять українців і поляків у період формування національної свідомості в ХІХ – першій половині ХХ ст." (2010), "Ювілейна академія до 125-річчя від дня народження видатного українського історика І.П. Крип’якевича", "Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича та його попередники", Наукові читання імені академіка Я.Д. Ісаєвича (2011) та ін. З 2004 р. щорічно проводяться міжнародні наукові конференції "Археологія заходу України".

За побажанням колективу і за підтримки Відділення історії, філософії та права Президія НАН України постановою № 6 від 20 січня 1993 р. уточнила профіль Інституту і змінила його назву на Інститут українознавства імені І. Крип’якевича Національної академії наук України.

Детальнішу інформацію можна прочитати у форматі PDF



Publications:

Ad fontes. Sources of dialectological studies. (Dialectological Studies Series, т. 1(14))