Рада молодих учених

Рада молодих вчених Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України створена з метою об'єднання та координації діяльності аспірантів і молодих вчених Інституту, сприяння їхній науково-дослідній діяльності та професійному зростанню.

Основні завдання Ради: 

  • організація наукових і громадських заходів для стимулювання наукових досліджень, зміцнення зв'язків молоді Інституту;
  • інформування аспірантів і молодих вчених про наукові заходи в Україні та за кордоном;
  • налагодження та розвиток між вузівської та міжнародної наукової і культурної співпраці молодих науковців;
  • інформаційна допомога та сприяння молоді при поданні на премії, стипендії, гранти.

Згідно "Положення про Раду молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України" членами Ради можуть бути співробітники Інституту з повною вищою освітою, аспіранти та докторанти (віком до 35 років), які займаються науково-дослідною роботою.

Голова Ради 

Артимишин Павло Іванович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України

Заступник голови

Кіорсак Владислав Борисович, доктор філософії у галузі історії, молодший науковий співробітник відділу нової історії України.

Секретар

Козак Микола Іванович, доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу історії середніх віків

Електронна адреса для листувань - molod.instukr[at]gmail.com

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.
Видання:

Артимишин П. Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі
України