Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – 75

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – 75 / відп. ред. Ігор Соляр; упоряд.: Наталія Галевич, Оксана Рак; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2026. 664 с.

Констатовано, що Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – єдина в Україні академічна міждисциплінарна науково-дослідна установа, у якій працюють відділи історичного, мовознавчого та літературознавчого напрямів. Закцентовано, що його діяльність спрямована на дослідження і популяризацію історії, мови й культури України в загальноєвропейському та світовому контекстах.

Зазначено, що у 2026 р. інститут відзначить 75-річчя від часу заснування. Репрезентовано історію установи від 1951 р., а також історії наукових підрозділів. Представлено наукові біографії та бібліографії працівників за 2011–2025 рр. Висвітлено діяльність аспірантури, спеціалізованої ради, Ради молодих учених, видавничу справу та подано інформацію про бібліотеку й архів. Різні аспекти історії інституту проілюстровано численними унікальними світлинами, чимало з яких опубліковано вперше.

Для широкого кола читачів.

Завантажити оригінал

Дивіться також:

Золочівська округа ОУН у документах і матеріалах

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.