Поети Празької школи. Срібні сурми: Антологія

Поети Празької школи. Срібні сурми: Антологія / Упорядкування, передмова та літературні сильвети М. Ільницького. – Київ: Смолоскип, 2009. – 916 с.

 В антології зібрано твори поетів української еміграції 1920-30-х років ХХ століття з угруповання, яке в літературознавстві здобуло назву – Празька школа. Учасники визвольних змагань українського народу та представники покоління, що сформувалося «під чужим небом», вони несли в поезії «срібні сурми» недавніх походів, історіософські роздуми про майбутнє рідної землі, а також розвивали традицію вільної української поезії, обірвану комуністичним режимом. 

Це одна з перших спроб розкрити творчість еміграційних поетів міжвоєнного періоду в повноті їхньої творчої індивідуальності. Видання також має теоретичну частину, до якої увійшли літературно-критичні статті, спогади, рецепції, листування та інтерв’ю.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участю Павла Артимишина "Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі України"

8 жовтня о 14:00 у Львівському музеї історії релігії відбудеться науковий семінар та розмова з автором монографії Павлом Артимишиним, присвяченій зовнішній політиці Республіки Білорусь у 2014–2024 роках та її висвітленню в інформаційному просторі України.

В Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”

24-25 вересня 2026 р. в  Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція  „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”  організована Інститутом історії Жешівського університету. У конференції, яка стала результатом проекту, підготовленого др. Агнешкою ​​Кавалєц у рамках програми „Wektory Nauki”, взяли участь понад сто дослідників історії Галичини з Польщі, України, Чехії та Словаччини. Учасники конференції дискутували про процеси модернізації в галузі освіти, науки, економіки, права, публічному просторі, суспільному та політичному житті Галичини.