Новини

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України сумує з приводу важкої втрати – смерті Феодосія Івановича СТЕБЛІЯ (21 жовтня 1931 – 11 березня 2026), багатолітнього співробітника Інституту, завідувача відділу нової історії України, Заслуженого працівника культури України, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка.

10 березня 2026 року у  Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери відбулася знакова подія - презентація фундаментального збірника матеріалів і документів, присвяченого Михайлу Дяченку (Марку Боєславу). Видання вшановує пам'ять видатного представника національно-визвольного руху середини ХХ ст., постать якого є символом українського поетичного резистансу.

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!

1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).

7 березня 2026 р. У Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт членів Малої академії наук, учасників якого привітав міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, закликавши науковці та освітян активніше допомати творчому зростанню учнівського молоді. Окремими секціями керували наші колеги - доктори історичних наук Микола Бандрівський (археологія), Микола Литвин (історія України, всесвітня історія). Призером конкурсу стала робота учня, якою керував молодший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту, кандидат історичних наук  Владислав Кіорсак. Львівські науковці поділилися досвідом із вчителями та старшокласниками щодо науково-пошукових робіт в галузі давньої та новітньої історії України. 

7 березня 2026 року – у день 90-річчя – наукова спільнота Інституту згадує свого багатолітнього директора – видатного українського історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича

7 березня 1936 р. народився відомий український історик, культуролог, громадський діяч, багатолітній директор  Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, засновник Міжнародної асоціації україністів,  голова Українсько-польської історичної комісії НАН України і ПАН, академік НАН України Ярослав Ісаєвич. На честь 90-річчя вченого, учня Івана Крип'якевича    науковці Інституту вшанували його пам`ять на могилі на Личаківському цвинтарі Львова. У червні цього року відбудуться чергові Ісаєвичівські наукові читання, до участі в яких запрошуємо його колег та учнів

4 березня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Наукова конференція «Мирон Кордуба: інтелектуальна спадщина вченого (до 150-річчя від дня народження)». Із вступним словом виступив декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Руслан Сіромський, який модерував наукове зібрання. Він наголосив на значенні постаті Мирона Кордуби для української історичної науки та академічного середовища Університету. Після вітальних слів розпочалося перше засідання конференції, під час якого учасники зосередилися на особистості Мирона Кордуби та його місці в українській історичній науці. Професор медицини Борис Білинський, внук Мирона Кордуби, який неодноразово відвідував Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, поділився спогадами про свого діда, що дало змогу поглянути на постать дослідника крізь призму родинної пам’яті та особистих історій. Він відзначив публікації  науковців Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України кандидата історичних наук Олега Піха та докторки історичних наук Оксани Рудої, які упорядкували бібліографію "Історичне краєзнавство (за матеріалами картотеки Мирона Кордуби). Ч.1: Історичне краєзнавство, історична географія та картографія українських земель" (Львів, 2015. 316 с.). Леонід Зашкільняк порушив теоретичні питання історії у творчості Мирона Кордуби, окресливши особливості його наукових підходів і методологічних зацікавлень. Олег Павлишин звернувся до теми політичної діяльності вченого у 1914–1923 роках, висвітливши його участь у суспільно-політичних процесах цього періоду. Друге і третє засідання конференції проходили в Музеї історії Університету. Під час другого засідання йшлося про інтерпретацію історії України у працях Мирона Кордуби, зокрема про його бачення ключових моментів української історії у світлі класичної та некласичної історіографії. Наш колега, доктор історичних наук Володимир Александрович розкрив висвітлення історії Галицько-Волинської держави в дослідженнях ученого. Третє засідання було присвячене окремим напрямами наукової спадщини Мирона Кордуби. Доповідачі розглянули його суспільно-географічні дослідження, внесок у становлення спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін у Львові в першій половині ХХ століття, а також етнографічну складову його наукової діяльності. У заході взяли участь не лише внук, але й правнуки і праправнуки відомого вченого. Насамкінець зауважимо, що в відділі "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту упорядковано унікальну історичну картотеку М. Кордуби. 

25 лютого 2026 року у приміщенні Музею релігії у Львові відбувся науковий семінар, присвячений активному учасникові національно-визвольного руху середини ХХ ст, повстанському поетові та яскравому представникові поезії українського резистансу Михайлові Дяченку (Марко Боєслав).

Захід відбудеться онлайн на платформі Zoom 3 березня 2026 року о 15:00.