Новини

7 березня 1936 р. народився відомий український історик, культуролог, громадський діяч, багатолітній директор  Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, засновник Міжнародної асоціації україністів,  голова Українсько-польської історичної комісії НАН України і ПАН, академік НАН України Ярослав Ісаєвич. На честь 90-річчя вченого, учня Івана Крип'якевича    науковці Інституту вшанували його пам`ять на могилі на Личаківському цвинтарі Львова. У червні цього року відбудуться чергові Ісаєвичівські наукові читання, до участі в яких запрошуємо його колег та учнів

4 березня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Наукова конференція «Мирон Кордуба: інтелектуальна спадщина вченого (до 150-річчя від дня народження)». Із вступним словом виступив декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Руслан Сіромський, який модерував наукове зібрання. Він наголосив на значенні постаті Мирона Кордуби для української історичної науки та академічного середовища Університету. Після вітальних слів розпочалося перше засідання конференції, під час якого учасники зосередилися на особистості Мирона Кордуби та його місці в українській історичній науці. Професор медицини Борис Білинський, внук Мирона Кордуби, який неодноразово відвідував Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, поділився спогадами про свого діда, що дало змогу поглянути на постать дослідника крізь призму родинної пам’яті та особистих історій. Він відзначив публікації  науковців Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України кандидата історичних наук Олега Піха та докторки історичних наук Оксани Рудої, які упорядкували бібліографію "Історичне краєзнавство (за матеріалами картотеки Мирона Кордуби). Ч.1: Історичне краєзнавство, історична географія та картографія українських земель" (Львів, 2015. 316 с.). Леонід Зашкільняк порушив теоретичні питання історії у творчості Мирона Кордуби, окресливши особливості його наукових підходів і методологічних зацікавлень. Олег Павлишин звернувся до теми політичної діяльності вченого у 1914–1923 роках, висвітливши його участь у суспільно-політичних процесах цього періоду. Друге і третє засідання конференції проходили в Музеї історії Університету. Під час другого засідання йшлося про інтерпретацію історії України у працях Мирона Кордуби, зокрема про його бачення ключових моментів української історії у світлі класичної та некласичної історіографії. Наш колега, доктор історичних наук Володимир Александрович розкрив висвітлення історії Галицько-Волинської держави в дослідженнях ученого. Третє засідання було присвячене окремим напрямами наукової спадщини Мирона Кордуби. Доповідачі розглянули його суспільно-географічні дослідження, внесок у становлення спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін у Львові в першій половині ХХ століття, а також етнографічну складову його наукової діяльності. У заході взяли участь не лише внук, але й правнуки і праправнуки відомого вченого. Насамкінець зауважимо, що в відділі "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту упорядковано унікальну історичну картотеку М. Кордуби. 

25 лютого 2026 року у приміщенні Музею релігії у Львові відбувся науковий семінар, присвячений активному учасникові національно-визвольного руху середини ХХ ст, повстанському поетові та яскравому представникові поезії українського резистансу Михайлові Дяченку (Марко Боєслав).

Захід відбудеться онлайн на платформі Zoom 3 березня 2026 року о 15:00.

Захід відбудеться 25 лютого 2026 року о 14:00

23 січня 2026 р. начальник департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації, кандидат наук з державного управління Олег Паска  зустрівся із завідувачем відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктором історичних наук Миколою Литвином, з яким обговорено актуальні проблеми українсько-польських відносин новітньої доби. Зініційовано можливість проведення Уроків свободи на честь 250-ччя проголошення незалежності США. Як відомо, 1926 р. у школах Галичини проводилися пропам`ятні заходи за участю учнів, їхніх батьків та вчителів у зв'язку з відзначення 150-ччя проголошення незалежності США

5 лютого 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.

20 січня 2026 року у Львівському музеї історії релігії відбувся науковий семінар «Лінгвістична мапа музейного простору Івано-Франківщини: лексико-тематичний аналіз назв музейних закладів», співорганізаторами якого є відділи нової історії України, української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Львівський музей історії релігії. Організувала та модерувала захід доктор історичних наук, завідувач відділу нової історії України та в.о. зав. відділом Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії Ірина Орлевич.