«Науковий рівень ученого залежить від його моралі...»
Іван Крип’якевич
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – єдина в Україні академічна міждисциплінарна науково-дослідна установа, у якій працюють відділи історичного, соціокультурного, мовознавчого та літературного напрямів. Діяльність Інституту спрямована на дослідження та популяризацію історії, мови та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах.
Інститут із честю носить ім’я видатного українського історика, академіка, громадського діяча та колишнього директора Івана Крип’якевича.
Оголошення:
До уваги вступників!
До уваги авторів видань Інституту!
Новини:
Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)
19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.
Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків
20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.
Відбувся науковий семінар Ірини Боцько «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії»
25 жовтня 2026 р. у Львівському музеї історії релігії відбувся черговий семінар Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ та Львівського музею історії релігії, організатором та модератором якого виступила доктор історичних наук Ірина Орлевич. Доповідь «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії» виголосила старша наукова співробітниця, вчений секретар Львівського музею історії релігії Ірина Боцько. Доповідачка представила музейні ікони, які походять із старообрядницького митрополичого собору Успіння Пресвятої Богородиці в селі Біла Криниця на Чернівеччині. Внаслідок експедиції наукових працівників Львівського історичного музею 1965 року ці експонати стали частиною музейної колекції, а у 1973 році їх передали з Історичного музею до Музею історії релігії.
У Львові відбудеться науковий семінар «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії»
Доповідачкою семінару буде Ірина Боцько, старший науковий співробітник Львівського музею історії релігії. У центрі уваги заходу - старообрядницькі ікони, що зберігаються у музейній колекції, їхнє місце в релігійній та культурній спадщині й значення для вивчення історії старообрядництва.