Структура
У склад Інституту на 2019 р. входять: відділи – археології (завідувач Н.Булик), історії середніх віків (В.Александрович), нової історії України (І.Орлевич), новітньої історії (М.Романюк) української літератури (Т.Пастух), української мови (Н.Багнюк), Центр досліджень українсько-польських відносин (М.Литвин).
В Інституті створено важливу в науковому плані інформаційну базу для проведення гуманітарних досліджень, яка включає:
- бібліотеку (понад 36 тис. книжок наукової літератури і періодики) та архів (понад 4 тис. справ),
- каталоги до "Словника української мови XVI – першої половини XVII ст." (800 тис. одиниць), "Історичного словника української мови" (60 тис. одинииць), "Словника староукраїнської мови" (11 тис. одиниць), "Словника гуцульських говірок" (50 тис. одиниць), діалектологічну фонотеку (250 касет записів), записи до "Атласу української мови" (123 одиниці),
- картотеку лексики ХІ–ХІХ ст. Є. Тимченка,
- історико-бібліографічні картотеки І. Крип'якевича, М. Кордуби та Я. Ісаєвича,
- кінофотофонотека документів з новітньої історії України.
Понад 3000 пам'яток матеріальної культури Прикарпаття і Волині від доби палеоліту до середньовіччя представлено в Археологічному музеї, фондові збірки якого нараховують більше 350 тис. артефактів.
Оголошення:
Новини:
Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)
19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.
Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків
20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.
Видання: