Структура
У склад Інституту на 2019 р. входять: відділи – археології (завідувач Н.Булик), історії середніх віків (В.Александрович), нової історії України (І.Орлевич), новітньої історії (М.Романюк) української літератури (Т.Пастух), української мови (Н.Багнюк), Центр досліджень українсько-польських відносин (М.Литвин).
В Інституті створено важливу в науковому плані інформаційну базу для проведення гуманітарних досліджень, яка включає:
- бібліотеку (понад 36 тис. книжок наукової літератури і періодики) та архів (понад 4 тис. справ),
- каталоги до "Словника української мови XVI – першої половини XVII ст." (800 тис. одиниць), "Історичного словника української мови" (60 тис. одинииць), "Словника староукраїнської мови" (11 тис. одиниць), "Словника гуцульських говірок" (50 тис. одиниць), діалектологічну фонотеку (250 касет записів), записи до "Атласу української мови" (123 одиниці),
- картотеку лексики ХІ–ХІХ ст. Є. Тимченка,
- історико-бібліографічні картотеки І. Крип'якевича, М. Кордуби та Я. Ісаєвича,
- кінофотофонотека документів з новітньої історії України.
Понад 3000 пам'яток матеріальної культури Прикарпаття і Волині від доби палеоліту до середньовіччя представлено в Археологічному музеї, фондові збірки якого нараховують більше 350 тис. артефактів.
Оголошення:
Новини:
Круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників»
Відділ української літератури Інституту українознавства ім.І.Крипʼякевича 17 жовтня об 11:00 проводить круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників».
Спогади про традиції інституту
26 вересня 2023 р. інститут відвідав колишній вчений секретар інституту, кандидат історичних наук Богдан Грабовецький (нині мешкає у Канаді) й зустрівся із давніми колегами Володимирем Петегиричем, Юрієм Лукомським, Миколою Литвином, Дарією Романовою. У спогадах розповів про взаємини батька, доктора історичних наук Володимира Грабовецького із Іваном Крип’якевичем, Ярославом Дашкевичем, Ярославом Ісаєвичем. Принагідно зауважив, що у Львові побував на презентації фільму «Довбуш», де режисер Олесь Санін ствердив, що до роботи над цим історичним трилером його заохотив у свій час історик Володимир Грабовецький.
Видання: