Структура
У склад Інституту на 2019 р. входять: відділи – археології (завідувач Н.Булик), історії середніх віків (В.Александрович), нової історії України (І.Орлевич), новітньої історії (М.Романюк) української літератури (Т.Пастух), української мови (Н.Багнюк), Центр досліджень українсько-польських відносин (М.Литвин).
В Інституті створено важливу в науковому плані інформаційну базу для проведення гуманітарних досліджень, яка включає:
- бібліотеку (понад 36 тис. книжок наукової літератури і періодики) та архів (понад 4 тис. справ),
- каталоги до "Словника української мови XVI – першої половини XVII ст." (800 тис. одиниць), "Історичного словника української мови" (60 тис. одинииць), "Словника староукраїнської мови" (11 тис. одиниць), "Словника гуцульських говірок" (50 тис. одиниць), діалектологічну фонотеку (250 касет записів), записи до "Атласу української мови" (123 одиниці),
- картотеку лексики ХІ–ХІХ ст. Є. Тимченка,
- історико-бібліографічні картотеки І. Крип'якевича, М. Кордуби та Я. Ісаєвича,
- кінофотофонотека документів з новітньої історії України.
Понад 3000 пам'яток матеріальної культури Прикарпаття і Волині від доби палеоліту до середньовіччя представлено в Археологічному музеї, фондові збірки якого нараховують більше 350 тис. артефактів.
Оголошення:
Новини:
Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»
Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».
За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї
У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.
Видання: