Структура
У склад Інституту на 2019 р. входять: відділи – археології (завідувач Н.Булик), історії середніх віків (В.Александрович), нової історії України (І.Орлевич), новітньої історії (М.Романюк) української літератури (Т.Пастух), української мови (Н.Багнюк), Центр досліджень українсько-польських відносин (М.Литвин).
В Інституті створено важливу в науковому плані інформаційну базу для проведення гуманітарних досліджень, яка включає:
- бібліотеку (понад 36 тис. книжок наукової літератури і періодики) та архів (понад 4 тис. справ),
- каталоги до "Словника української мови XVI – першої половини XVII ст." (800 тис. одиниць), "Історичного словника української мови" (60 тис. одинииць), "Словника староукраїнської мови" (11 тис. одиниць), "Словника гуцульських говірок" (50 тис. одиниць), діалектологічну фонотеку (250 касет записів), записи до "Атласу української мови" (123 одиниці),
- картотеку лексики ХІ–ХІХ ст. Є. Тимченка,
- історико-бібліографічні картотеки І. Крип'якевича, М. Кордуби та Я. Ісаєвича,
- кінофотофонотека документів з новітньої історії України.
Понад 3000 пам'яток матеріальної культури Прикарпаття і Волині від доби палеоліту до середньовіччя представлено в Археологічному музеї, фондові збірки якого нараховують більше 350 тис. артефактів.
Щирі вітання з Днем науки!
Перший польсько-український конгрес істориків
6–8 травня 2026 р. у Баранові-Сандомирському (Республіка Польща) відбувся польсько-український конгрес істориків, який організували Центр Мєрошевського та Український інститут національної памʼяті. В українську делегацію включено наших колег – доктора історичних наук Миколу Литвина та кандидатів історичних наук Олену Аркушу та Любомира Хахулу.